Читати книгу - "З історії грошей України, Н. В. Дорофєєва"

Національний музей історії України володіє єдиною у світі золотою серією медалей із портретними зображеннями королів Польщі.

Головними осередками нумізматичних досліджень на сьогодні в Україні є нумізматичні відділи історичних музеїв згаданого вже Києва, а також Одеси і Львова, де нумізматична колекція містить понад 70 тис. екземплярів.

Гроші, а саме — монети, є одним з важливих джерел у вивченні економічної історії, зокрема, товарно-грошового обігу в різні історичні періоди.

Найповніші уявлення про грошовий обіг на окремій території дають скарби.

Монетні скарби деякою мірою відображають соціально-економічні процеси і, в свою чергу, є наслідком цих процесів.

Разом з писемними джерелами вони дають наочну картину міждержавних, торговельних, політичних, культурних зв'язків; допомагають майже повністю і точно відновити грошову систему, яка була поширена на даній території, з'ясувати співвідношення між номіналами, систему грошової лічби.

Знання історичного становлення та еволюційного розвитку грошей — ключ до пізнання глибинних теоретичних проблем, що повною мірою розкривають їх суть і сучасне застосування.

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ

Гроші кредитні — неповноцінні знаки вартості, які виникають і функціонують в обігу на основі кредитних відносин. Основною формою кредитних грошей є банкноти.

Гроші неповноцінні — розрізняються за характером випуску і закономірностями обігу. За цими ознаками всі форми неповноцінних грошей поділяються на два види: бюджетні та кредитні.

Гроші паперові — це нерозмінні на металеві гроші знаки вартості, які випускаються державою для покриття своїх затрат і визнаються обов'язковими до прийому за всіма видами платежів. Бувають готівкові, депозитні, електронні гроші. Грошова система — встановлена державою форма організації грошового обігу та емісії національних грошових знаків. Держава визначає назву грошової одиниці, масштаб цін, види грошових знаків в обігу і порядок їх емісії, характер забезпечення грошей, форми безготівкового платіжного обігу, курс національної валюти щодо іноземних валют. Основними елементами грошової системи є:

найменування грошової одиниці;

масштаб цін;

валютний курс;

види грошових знаків, які мають законну платіжну силу;

•регламентація безготівкового обороту;

•державний апарат, який здійснює регулювання грошового обігу.

Основним органом регулювання грошового обігу є банківська система.

Гурт— обріз монети, її ребро (англ. — еdge, фр. — trапсhе, нім. — kante).

Гуртовий напис — зазначення на ребрі монети її ваги і проби. На російських монетах з'явились у 1714 році.

Донатива (від лат. dono— дарую) — назва золотих і срібних монет, карбованих вартістю від 0,5 до 10 дукатів. Карбування проводили заможні польські торговельники міст (Гданськ, Торунь) з нагоди відвідання їх королем. Донативи відомі з останньої чверті XVII ст. (1685 р.).

Емісія (лат. етissіо — випуск) — випуск в обіг грошей як у готівковій, так і безготівковій формах. Призводить до збільшення грошової маси в обігу. Емісія виправдана тільки за умови зростання обсягів виробництва. Емісію грошей проводять емісійні банки.

Купюра (фр. соириrе, сиреr— відрізати) — найменування номінальної вартості паперових грошей, банкнот, цінних паперів (акцій, облігацій).

Лігатура — домішок металів (наприклад міді) до золота чи срібла для надання сплавові більшої твердості (або здешевлення). Лігатуру застосовували при карбуванні монет, виготовленні ювелірних виробів тощо.

Монетна справа — операції з карбування і випуску монет в обіг.

Монетна стопа — кількість монетних одиниць, карбованих з визначеної ваги чистого грошового металу (з гривні, марки). Збільшення кількості монетних одиниць з певної ваги чистого грошового металу призводить до зменшення ваги цього ж металу в монетній одиниці, а тим самим — до зменшення монетної стопи.

Монетний двір — підприємство для карбування монет, виготовлення орденів, медалей та інших державних металевих відзнак.

Скарб— певна сума зібраних разом металевих монет,

які заховані в землі, дуплах дерев, під фундаментами будинків тощо. Скарби були засобом збереження грошей у виняткових обставинах (під час воєн, стихійних лих).

Функції грошей —

• міра вартості;

•засіб обігу;

•засіб нагромадження або утворення скарбів;

•засіб платежу;

•світові гроші.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Введенський А., Дядиченко В., Стрельський В. Допоміжні історичні дисципліни. — К., 1963.

2. Воронов Ю. Страницьі истории денег. — Новосибирск, 1986.

3. Гальчинський А. Теорія грошей. — К., 1996.

4. Гарбуз Б. Нумізматична колекція Національного музею історії України //Вісник НБУ. — 1995. - № 3. — С. 84 - 90.

5. Гловінський Е. Гроші // Енциклопедія українознавства. Т. 2.— Львів, 1992. - С. 447 - 450.

6. Голуб Г., Семенюк Л., Смовженко Т. Гроші. Кредит. Банки. — Львів, 1997.

7. Из истории денег // Украина-бизнес. — 1995. — № 6. — С. 3.

8. Козлов Г. Теория денег и денежного обращения. — М., 1946.

9. Котляр Н. Кладоискательство и нумизматика. — К, 1974.

10. Кучеренко Э., Мошнягин Д. Нумизматика в школе. — М., 1968.

11. Потин В. Нумизматика и история денежного обращения. // Деньги и кредит. — 1988. — № 3. — С. 67 — 69.

12. Потин В. О названиях монет // Деньги и кредит. — 1988.— № 8. - С. 77 - 80.

13. Пруссова Л. Экономика в вопросах и ответах. — К., 1998.

14. Федоров-Давьідов Г. Монетьі — свидетели прошлого. — М., 1985.

15. Фенглер, Гироу, Унгер. Словарь нумизмата. — М., 1993.

16. Щелоков А. Свидетели истории. — М., 1987.