Читати книгу - "Катерина, Шевченко Т. Г."

Що колись кохалась,

Що од тебе сина мала,

Покриткою стала…

Покриткою… який сором!

І за що я гину!

Покинь мене, забудь мене,

Та не кидай сина.

Не покинеш?.. Серце моє,

Не втікай од мене…

Я винесу тобі сина».

Кинула стремена

Та в хатину. Вертається,

Несе йому сина.

Несповита, заплакана

Сердешна дитина.

«Осьде воно, подивися!

Де ж ти? заховався?

Утік!.. нема!.. Сина, сина

Батько одцурався!

Боже ти мій!.. Дитя моє!

Де дінусь з тобою?

Москалики! голубчики!

Возьміть за собою;

Не цурайтесь, лебедики:

Воно сиротина;

Возьміть його та оддайте

Старшому за сина,

Возьміть його… бо покину,

Як батько покинув,-

Бодай його не кидала

Лихая година!

Гріхом тебе на світ божий

Мати породила;

Виростай же на сміх людям! -

На шлях положила.

Оставайся шукать батька,

А я вже шукала».

Та в ліс з шляху, як навісна!

А дитя осталось,

Плаче бідне… А москалям

Байдуже; минули.

Воно й добре; та на лихо

Лісничі почули.

Біга Катря боса лісом,

Біга та голосить;

То проклина свого Йвана,

То плаче, то просить.

Вибігає на возлісся;

Кругом подивилась

Та в яр… біжить… серед ставу

Мовчки опинилась.

«Прийми, боже, мою душу,

А ти - моє тіло!»

Шубовсть в воду!.. Попід льодом

Геть загуркотіло.

Чорнобрива Катерина

Найшла, що шукала.

Дунув вітер понад ставом -

І сліду не стало.

То не вітер, то не буйний,

Що дуба ламає;

То не лихо, то не тяжке,

Що мати вмирає;

Не сироти малі діти,

Що неньку сховали:

Їм зосталась добра слава,

Могила зосталась.

Засміються злії люде

Малій сиротині;

Виллє сльози на могилу -

Серденько спочине.

А тому, тому на світі,

Що йому зосталось,

Кого батько і не бачив,

Мати одцуралась?

Що зосталось байстрюкові?

Хто з ним заговорить?

Ні родини, ні хатини;

Шляхи, піски, горе…

Панське личко, чорні брови..

Нащо? Щоб пізнали!

Змальовала, не сховала…

Бодай полиняли!

V

Ішов кобзар до Києва

Та сів спочивати,

Торбинками обвішаний

Його повожатий.

Мале дитя коло його

На сонці куняє,

А тим часом старий кобзар

Ісуса співає.9

Хто йде, їде - не минає:

Хто бублик, хто гроші;

Хто старому, а дівчата

Шажок міхоноші.

Задивляться чорноброві -

І босе, і голе.

«Дала,- кажуть,- бровенята,

Та не дала долі!»

Іде шляхом до Києва

Берлин10 шестернею,

А в берлині господиня

З паном і сем՚єю.

Опинився против старців -

Курява лягає.

Побіг Івась, бо з віконця

Рукою махає.

Дає гроші Івасеві,

Дивується пані.

А пан глянув… одвернувся…

Пізнав, препоганий,

Пізнав тії карі очі,

Чорні бровенята…

Пізнав батько свого сина,

Та не хоче взяти.

Пита пані, як зоветься?

«Івась»,- «Какой милый!»

Берлин рушив, а Івася

Курява покрила…

Полічили, що достали,

Встали сіромахи,

Помолились на схід сонця,

Пішли понад шляхом.

[1838, С.-Петербург]

Шевченко Тарас Григорович

КАТЕРИНА

0281

Друкований текст для вичитування взято з:

Тарас Шевченко «КОБЗАР».

Київ: Видавництво художньої літератури «Дніпро», 1985.

Серія «Вершини світового письменства»

том 50

Книга потребує доопрацювання!

електронний текст книги можливо не повністю відповідає друкованому оригіналу.

Для поліпшення якості цієї книги нам потрібні оригінальні скани:

Тарас Шевченко «КОБЗАР». Київ: Видавництво художньої літератури «Дніпро», 1985. Серія «Вершини світового письменства», том 50

Надсилайте на e-mail

[email protected]

Оцифрований текст взято з інтернету.

© Вичитування, правка, форматування і оформлення: OpenBook, 2017

© Електронна бібліотека

класики української та світової літератури «Відкрита книга»

2017

1 - Жуковський Василь Андрійович (1783-1852) - російський поет і перекладач, один з основоположників російського романтизму. Брав безпосередню участь в організації викупу Т. Шевченка з кріпацтва. На пам՚ять про день викупу - 22 квітня (ст. ст.) 1838р.- поет присвятив йому поему «Катерина».

2 - Москаль - тут: офіцер царської армії. Найчастіше москалями в часи Т. Шевченка називали всіх, хто служив у царській армії, незалежно від чину й національності.

3 - ...Заспіває Гриця - народну пісню «Ой не ходи, Грицю…». Її Т. Шевченко часто згадував у своїх поезіях.

4 - Кете - дайте, подайте.

5 - Шаг - дрібна грошова одиниця: гріш, півкопійки.

6 - Гетьманщина - напівофіційна назва Лівобережної України разом з м. Києвом (в офіційних актах царської Росії Гетьманщина називалась Малоросією), якою з 1667 р. по 1764 р. управляв гетьман. Цей термін Т. Шевченко вживає у різних значеннях! як суспільно-політичний лад і як територія; тут вжито у першому значенні.

7 - Покотьоло - дерев՚яна дитяча іграшка, що має форму обруча.

8 - Карбівничий - лісник, той, що робить (карбує) зарубки (позначки) на деревах.

9 - ...Ісуса співає - тобто релігійну пісню («псальму»), її співали старці й кобзарі.

10 - Берлин - старовинна карета.