Читати книгу - "Не моя проблема, Наталия Згама"

- Нарешті ти вибралася з нами, Ем! Повірити не можу, що ми зможемо сьогодні відтягнутися, як годиться! - пританцьовуючи на місці говорить Шейла. Її темні, з рожевими пасмами кучері раз у раз підскакують в такт музиці, коли вона робить різкі танцювальні рухи.

- Я сама думала не доживу до кінця тижня. - насправді, в мене досі так гули ноги, що я ледь ходила.

- Регіна знову зробила тобі скажений графік?

- Угу. Ще знайшла мені продюсера.

- Серйозно? - встряє в розмову Теа.

- Так. Такий мерзенний тип. Закапав слиною весь паркет в фотостудії поки ми працювали з Лукасом.

- Поняття не маю хто такий Лукас, але вже саме слово «продюсер» мені не подобається. Часто чую від знайомих дівчат, що такі кадри люблять приставати до своїх підопічних. - дбайливо зауважує Шейла, перестаючи танцювати.

- Ось і я цього боюся. Регіна ще перед нашою зустріччю сказала, щоб я була з ним милою. - кривлюся від однієї цієї думки.

- Будь обережна, Ем! Щось я починаю за тебе хвилюватися.

- Так, якось насторожує це все. - підсумовує Теа.

- Дякую за підтримку, дівчата.

Ми з подругами вирішили вибратися не в кіно, як хотіли раніше, адже останній сеанс давно закінчився, а в бар неподалік від мого будинку.

- Шкода, що Ольга сьогодні не змогла прийти. - зауважує Теа.

- Так, вона з Джаредом влаштувала ніч задоволень. До сих пір в шоці від того, що вона вийшла заміж у вісімнадцять.

- Вони були закохані. - знизує плечима Шейла. - Давайте сьогодні вип'ємо чогось міцнішого за пиво?

- Мені до двадцяти одного ще півроку, так що нам не продадуть міцний алкоголь. - каже на це Теа. Вона виглядає набагато молодше свого віку, на відміну від нас із Шейл за рахунок іншого одягу.

Теа вважає за краще носити яскраві кричущі наряди в той час, як ми з Шейл воліємо носити ненав'язливу елегантність, що і надає нам більш дорослий вигляд. Не звертаючи увагу на окремі яскраві пасма у неї. Хоча ми наймолодші з компанії - нам по дев'ятнадцять.

- О! Ми можемо замовити якийсь коктейль! Деякі з них можна з вісімнадцяти! Ну правда, скільки можна пити пиво? - розчаровано стогне подруга.

Ми втрьох сміємося, і замовляємо коктейлі.

- Завтра ти теж працюєш, Емілі?

- Ні, на щастя. Але я обіцяла містеру Льюїсу прийти допомогти з бібліотечними картками, інакше в понеділок він не розбере все сам.

- О, містер Льюїс найдобріша людина з усіх, кого я знаю!

- Так, тому мені подобається йому допомагати. Часом мені здається, що він єдиний, хто мене розуміє, не рахуючи вас, звичайно. Вражаюче, що у мене стільки рідних по крові людей, але жодному з них я не довіряю, як друзям і нашому бібліотекарю.

- Скоріше, це сумно.

Ми якийсь час мовчимо, слухаючи музику і попиваючи коктейлі. Шейла влаштовується поруч зі мною на дивані, а Теа сидить в кріслі навпроти. Її світле волосся вільно спадає на плечі, і вона сьогодні виглядає особливо мило в жовтій сукні.

- Тобі не холодно в такому вигляді? Все-таки вже осінь!

- Ні-і. Я взагалі рідко замерзаю. - відповідає дівчина, попиваючи напій через соломинку.

- Дочекатися не можу понеділка. У нас з'явиться додатковий урок сучасних танців. - мрійливо говорить Шейла. Вона взагалі мріє про танцювальну кар'єру.

- Та де там! Ми всі троє знаємо, що ти чекаєш танців тільки, щоб обніматися з якимось гарячим красунчиком! - регоче Теа.

Мені приємно слухати безтурботну веселу балаканину подруг, і у мене виходить злегка розслабитися, забувши про те, що завтра кілька годин я повинна присвятити бібліотеці, а з понеділка знов почнеться гонитва.

- Дівчата, схоже у нас з'явилися прихильники. - каже Теа, заглядаючи нам за спини. - Вони йдуть в нас.

Шей нахабно розгортається до хлопців, щоб їх відшити (вже така вона прямолінійна), але передумує, коли один з них їй підморгує.

- Швидко ж ти танеш! - шепочу подрузі, а вона тільки ширше посміхається.

- Привіт, красуні. Не проти нашої компанії? - каже найвищий з них.

- А що, якщо проти? - зухвало відповідає Теа.

- Це було б сумно. Ми з самими благими намірами! - вклинюється другий хлопець нижчий на зріст і міцніший.

Виглядають вони пристойно і досить милі, тому ми запрошуємо їх за столик. З погляду Шейли розумію, що вона не проти поспілкуватися з високим хлопцем ближче. Подруга грає рожевим пасмом волосся, спілкуючись з новим знайомим.

- Відійду ненадовго. - тихенько кажу Теа, встаючи з місця.

- Стривай, янголе, я не кусаюся! - хапає мене симпатичний хлопець за руку, який до цього весь час мовчав.

- Вибач, мені треба відійти на хвилину.

- Ти ж повернешся, чарівне створіння? Я собі не пробачу, якщо втрачу тебе.

- Це дуже мило з твого боку так говорити, але відпусти мою руку, добре?

Не люблю, коли до мене торкаються без попиту - що за манери?

- А, добре. - на щастя, він мене відпускає.

Я прямую в бік вбиралень, залишаючи дівчат базікати на всю з новими знайомими. Мені чомусь стало сумно. Я не можу так легко знайомитися, як вони. Вважаю бар зовсім не є місцем для нормального знайомства з чоловіками. Поняття не маю яким повинен бути мій майбутній хлопець. Напевно, я відчую це, коли насправді його зустріну. Але це буде точно не в барі.

Частково заздрю ​​тій легкості, з якою Шейла може завести інтрижку, а Теа піти танцювати на танцмайданчик з першим, що попався під руку. Я так не вмію. Можливо, причина криється в тому, що я все ще незаймана і ніколи ні з ким не зустрічалася, не відчула ту розкутість, про яку постійно розповідали дівчата. Та й який хлопець захотів би зустрічатися з такою як я? Затиснутою, постійно зайнятою, шукаючою будь-які можливості заробити грошей (що в моїй ситуації виглядає трохи дивно, адже я живу в двоповерховому будинку і пристойно заробляю, будучи певний час фотомоделлю).

Єдине, що мене заспокоює це те, що через якийсь рік старанної роботи, я зумію допомогти сестрі вилікуватися. Сума, яка потрібна для її операції просто космічна.