Читати книгу - "(не) Ідеальний бос, Аксінія Найт"

– Містере Коулман! Я не мала іншого виходу. Обидва клієнти – наші постійні відвідувачі. І відмовити їм означало б лише підірвати нашу репутацію. Впевнена, Вам не хотілося б кожному з них пояснювати причину, через яку хтось один з них мав би вибирати собі день для свята, – голос Адель був наповнений впевненістю у правильності свого рішення. Алексіс дивився на неї здивовано. Ще ніколи вона не дозволяла собі сперечатися з начальством, але зараз бос приймав її заперечення.

– Але раніше у нас не виникало таких питань.

– Раніше ніхто з них не відзначав ювілей. І не вимагав виключно Ваш ресторан для проведення такого заходу.

– Добре. Я вам вірю. Але тоді поставлю питання по-іншому, місіс Тейлор. Чому саме я дізнаюся про це від шеф-кухаря, а не особисто від Вас? Чи Ви вважаєте, що я не повинен знати про подібні ситуації?

– Перепрошую, містере Коулман. Надалі такого більше не повториться. Я можу йти працювати чи мені час забирати свої речі?

– Якщо я ще раз дізнаюся про таку ситуацію не від Вас особисто, в ту ж хвилину Ви будете відразу звільнені. Я не слухатиму Ваших виправдань. І думаю, якщо Ви цінуєте свою роботу, то запам'ятаєте це. А зараз повертайтесь на своє робоче місце.

Не говорячи більше ні слова, Адель вийшла з кабінету боса. Чоловік вкотре переконався, що кожен співробітник посідає своє місце у його ресторані, та спокійно повернувся до документів. До вечора він отримав від Жозефа розрахунок продуктів для всіх банкетів і зміг повноцінно оформити замовлення. Коли Алекс отримав підтвердження, що наступного дня все привезуть в обід, він зміг зібрати свої речі та залишити робоче місце.

Чоловік сів у свій автомобіль і попрямував знову до улюбленого бару, як робив практично щовечора. Як тільки він увійшов усередину, одразу підійшов до бармена і отримав до рук свою звичну склянку віскі. Алекс швидким поглядом оглядався навколо у пошуках відповідної партнерки на вечір. Йому хотілося швидкого задоволення, щоби не затримуватися тут.

Близько півгодини він просидів біля бару, спостерігаючи за всіма, коли звернув увагу на дівчину, яка не втрачала нагоди зачепити його рукою або стрільнути поглядом у його бік. Коли вона вкотре доторкнулася до нього, нібито ненароком, Алекс схопив її за зап'ястя і, притягнувши до себе ближче, прошепотів прямо на вушко.

– Ще раз доторкнешся до мене ніби ненароком, я відтрахаю тебе, навіть не виходячи з цього бару.

Дівчина подивилася на нього з фліртуючою посмішкою, і провела своєю рукою по поясі його штанів. Чоловік глянув на неї хтивим поглядом, відчуваючи, як закипала кров від збудження. Він схопив незнайомку за руку та повів у бік чорного виходу. Ткнувши рукою перші двері, Алекс затягнув туди дівчину. Чоловік притис її до стіни, однією рукою схопивши за зап'ястя і підняв їх над головою, а другою рукою заліз їй під сукню, проникаючи пальцями до її входу.

На подив Алексіса, на незнайомці не було нижньої білизни, але це було навіть на краще. Йому подобалося одержувати вільний доступ до бажаного.

Наступної миті чоловік розгорнув її обличчям до стіни і, розстебнувши ширинку, розкотив приготовлений презерватив і одразу увійшов у дівчину. Вона голосно застогнала і вигнулась до нього назустріч своєю попкою, дозволяючи проникнути дедалі глибше. Рухи Алекса були глибокими та різкими. Він не зупинявся ні на хвилину, бажаючи якнайшвидше отримати свою розрядку. Дівчина стогнала під ним, стискаючи м'язами його член, підлаштовуючись під його ритм.

Їм знадобилося не так багато часу, щоб досягти оргазму майже одночасно. Чоловік почував себе цілком задоволеним та розслабленим. Залишивши дівчину на тому ж місці, Алекс викинув презерватив у найближчу урну і одразу вийшов із кімнати. Він попрямував до своєї машини і, завівши мотор, виїхав на трасу. Йому подобалося ганяти нічним містом на максимальній швидкості, вивітрюючи з голови зайві думки. Адже попереду на нього чекав дуже важкий робочий тиждень.