Книги Українською Мовою » 💙 Драматургія » Фауст. Трагедія 📚 - Українською

Читати книгу - "Фауст. Трагедія"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Фауст. Трагедія" автора Йоганн Вольфганг Ґете. Жанр книги: 💙 Драматургія / 💛 Поезія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 39 40 41 ... 117
Перейти на сторінку:
class="p1">О б е р о н

До мене, духи, всі сюди,

Як ви мені покірні, —

Ми вже знову, й назавжди,

З жоною друзі вірні.

П у к

Пук перевертом іде,

Притупує ногою,

Веселих духів вслід веде

Ватагу за собою.

А р і е л ь

Аріель заводить спів

У тонах дивних, ясних;

Вабить всіх його мотив —

Потворних і прекрасних.

О б е р о н

Всі, хто хочете, ходіть

До нас любові вчиться!

Щоб подружжю в згоді жить,

Перш треба розлучиться!

Т і т а н і я

Як муж бурчить, жона кричить —

На це є добрий захід:

Її на схід кудись замчіть,

Його пошліть на захід!

О р к е с т р

(tutti fortissimo)

Комарі й жучки-гучки,

Їх брати і сестри,

Жаби й коники-сюрчки —

Усі у нас в оркестрі!

С о л о

Чи ви бачили дуду —

Мов бульбашку надуту?

Йде й гуде — ду-ду, ду-ду,

Гундосить аж до нуду.

Д у х,   щ о   т і л ь к и   т в о р и т ь с я[111]

З жабиних пліч, павучих ніг

І крилець двох незгірших, —

Як не вийде звіреня,

То, певне, вийде віршик!

П а р о ч к а

Дрібний крок, високий скок,

Де росяна травиця;

Та в повітря до пташок

Тобі несила звиться.

Ц і к а в и й   м а н д р і в е ц ь

Чи я у маскарад замчавсь,

А чи марю, може?

Звідкіля ти тут узявсь,

Обероне-боже?

О р т о д о к с

Не має він хвоста й рогів,

Я ж знаю те, що знаю:

Як і грецьких всіх богів,

Його за чорта маю.

П і в н і ч н и й   х у д о ж н и к

Що я тут не розпочну —

Якісь бліді етюди.

Ось я в Італію майну,

Там все інакше буде.

П у р и с т

В який це я попав содом!

Які кругом лахудри!

З усіх присутніх тут відьом

Лиш дві вживають пудри.

Г о л а   в і д ь м а

І пудра, й плаття нас ляка,

То — баб'яче вже діло;

Сиджу на цапі голяка —

Любуйте всі на тіло!

С т а р а   в і д ь м а[112]

З тобою спорити шкодá,

Та високо не пнись ти;

Хоч ти вродлива й молода,

А доведеться гнисти.

К а п е л ь м е й с т е р

Комарі й жучки-гучки,

Од голої одстаньте!

Жаби й коники-сюрчки,

Не кваптеся, анданте!

Ф л ю г е р

(в один бік)

Яка компанія, гляди;

Панянки знакомиті,

Та й кавалери хоч куди, —

Усі як перемиті!

(У другий бік).

Як не розступиться земля

Цю погань поглинути,

Тоді од них готовий я

І в пекло плигонути.

К с е н і ї

Ми — кузьки з тисяччю жалець,

Кусаємось затято;

Прийшли ми к чорту на ралець,

Бо це ж наш рідний тато!

Ґ е н н і н ґ с[113]

Поглянь на дружний рій казюк —

Наївні і жартливі!

Ще хтось подумає про злюк,

Що серцем добротливі.

М у з а г е т

Мені приємно поблудить

В цім галасливім крузі;

Відьми б я краще став водить,

Як ті примхливі музи.

C i - d e v a n t   г е н і й   ч а с у

Із нами ладь, держись за нас, —

Побачиш, вийдеш в люди!

Це ж Блоксберґ, наш німецький Парнас,

Усім тут місця буде.

Ц і к а в и й   м а н д р і в н и к

Що то за один, скажіть,

Бундючний, гордовитий?

Все носом нишпорить, нюшить,

Чи є тут єзуїти.

Ж у р а в е л ь

Чи чиста, чи мутна вода, —

Люблю ловити рибку;

Й побожним часом випада

В чортів побути дрібку.

С и н   с в і т у

Побожні йдуть на кожну путь,

Аби вела угору;

І Блоксберґ скоро оберуть

За місце для собору.

Т а н ц ю р и с т

Що це? Ніби бубнії

На багвах б'ють у бубни?

Та де там, ні! То бугаї

Очеретолюбні.

Т а н ц м е й с т е р

Усі у круг — танцюй, нога!

Всі скачуть, як попало,

Кривий стриба, гладкий плига —

Байдуже, що невдало!

С к р и п а л ь

Чорти! Один одного б тут

Смачніше, як людей, їв!

Та їх гамує голос дуд,

Як звірів — спів Орфеїв[114].

Д о г м а т и к

Усякій критиці на зло

Я на своїм остався:

Бо якби чорта не було,

То де ж би він узявся?

І д е а л і с т

Моя фантазія буя

Цей раз, як кінь безгнуздий;

Бігме, коли усе це — я,

То я таки безглуздий.

Р е а л і с т

Шаліє дух, піднявши бунт;

Я лютий до нестями!

Уперше тут схитнувся ґрунт

У мене під ногами.

С у п е р н а т у р а л і с т

Таїть утіхи

1 ... 39 40 41 ... 117
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Фауст. Трагедія», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Фауст. Трагедія"