Читати книгу - "Загублена Валькірія, Кеті Рід"

— То що сталося?

Гуннар важко зітхнув, і я підняла голову, щоб поглянути на нього. Він не відривав очей, сповнених жалю, від Інгрід.

— На неї напали, як ти й попереджала. Мені знадобився час, щоб відшукати її в Мідгарді. Коли я нарешті її знайшов, вона вже билася з магом.

— З магом? — ошелешено перепитала я. Гуннар кивнув. — З ким саме?

— Я не бачив його обличчя — його вкривав каптур. Помітивши мене, він зник, а з темряви раптом вискочив маннал, мов нацькований, і стрибнув на Інгрід. Ми не встигли зреагувати.

Я перевела погляд на Інгрід. На очі навернулись пекучі сльози, коли я обережно торкнулася прохолодної і нерухомої долоні подруги.

— Невже валькірій убиває хтось, хто ходить серед нас?

— Не думаю, — задумливо пробурмотів Гуннар. — В Асгарді вистачає магів, але яке їм діло до валькірій? Вони керують світами нарівні з богами. Вани для цього надто добросердечні, а жителі інших світів надто зайняті собою, щоб полювати на вас.

На нас. Я знову повела плечами, струшуючи страх, що на мить скував плечі.

— Але факт лишається фактом. Цей маг чи той, хто володіє магією, серед нас. Питання лише в тому, хто він?