Читати книгу - "Королева місяця та сонця, Дроянда"

Друзі втомлено, але щасливо повернулися до академії. Вечірнє сонце золотило вежі, а повітря було наповнене легким вітерцем. Як тільки вони перетнули головний двір, їх зустріли знайомі обличчя.

Агафія і Дроянда одразу побачили своїх братів, Макса і Марка. Вони стояли біля входу, схрестивши руки на грудях, і виглядали... схвильованими?

— "Ви нарешті тут!" — вигукнув Марк, але в його голосі звучала не лише радість, а й тривога.

— "Де ви були?! Ми вже думали, що з вами щось сталося!" — додав Макс, пильно вдивляючись у сестер.

Агафія і Дроянда обмінялися поглядами, потім Дроянда глибоко вдихнула і почала розповідати.

Історія випробувань

Вони розповіли все — про перший ключ, знайдений у тумані, про Тіньове Озеро, де Марс прийняв свою справжню сутність, і, нарешті, про останній ключ і порятунок Феша.

Під час розповіді в очах братів з'являлося то здивування, то захоплення, а часом і справжня тривога.

— "Ви боролися з тінню Феша?" — перепитав Макс, коли вони дійшли до кульмінації історії.

— "Так," — кивнув Марс. — "Але він знову з нами. Він сильний, як і раніше."

Феш, який стояв поруч, ніяково усміхнувся.

— "Якщо чесно, я думав, що вже ніколи не виберуся..."

— "Але ми не дозволили цьому статися!"

— гордо додала Дроянда.

Макс і Марк переглянулися, а потім Макс несподівано посміхнувся.

— "Здається, ми недооцінювали вас. Ви не просто сильні, ви готові до чогось більшого."

— "Так," — погодився Марк. — "Але ви все ще наші молодші сестри. І ми будемо вас захищати, навіть якщо ви стали справжніми героями."

Агафія усміхнулася і легенько штовхнула брата в плече.

— "Дякую. Але ми і самі можемо себе захистити."

Свято повернення

Того вечора в академії влаштували справжнє святкування. Всі раділи поверненню друзів, а Феш нарешті міг почуватися вільним.

Великий зал академії був прикрашений чарівними вогниками, столи ломилися від страв, а музика лунала на весь простір.

Друзі сиділи разом, насолоджуючись спокоєм після всіх пригод.

— "Ти так і не сказав, що відчував, коли побачив свою тінь," — звернулася Василиса до Марса.

Марс трохи задумався, потім усміхнувся.

— "Я зрозумів, що не потрібно боятися своєї сили. Важливо лише, як ти її використовуєш."

Марс трохи задумався, потім усміхнувся.

— "Я зрозумів, що не потрібно боятися своєї сили. Важливо лише, як ти її використовуєш."

— "Мудрі слова," — кивнув Ник.

Агафія і Дроянда трималися за руки, дивлячись, як їхні брати спілкуються з друзями. Вони знали, що це лише початок.

— "Що далі?" — запитала Таня, крутячи в руках чашу з теплим напоєм.

— "Далі?" — перепитала Дроянда, загадково усміхаючись. — "Далі — нові пригоди."

Всі засміялися, і в цю мить вони знали: разом вони здолають усе, що чекає попереду.

Кінець... або лише початок?