Читати книгу - "Трагедії"

Мої угіддя; йменням твоїм названі [194]

Вони віднині будуть, поки житимеш,

А вже коли поринеш в млу Аїдову, -

1340] І вівтарі, й подоби тобі з каменю

Афіняни воздвигнуть, шануватимуть.

І вславляться, бо славен той між еллінів,

Хто допоміг у скруті благородному.

І я за порятунок борг сплачу тобі

Своєю. - ти ж без друзів нині - дружбою.

А втім, богів обранець не лишається

Без друзів: божество йому сприятиме.

ГЕРАКЛ

Слова, та й тільки... Не зарадять лихові.

Щодо богів - я певен, що ні в шлюб вони

1350] Не входили злочинний, ні кайдани їм

Не сковували рухів, ні велителем

Ніхто в них не доводивсь один одному,

Таж бог не потребує (але справжній бог!)

Нікого: все це - небилиці, вигадки.

Й тому ще, хоч у горі, я не зважився

Піти зі світу, - щоб слабким не видатись.

Бо хто із смертних не спромігся встояти

Під натиском нещастя, - і в двобої той

Відступить, легкодухий, перед ворогом.

1360] Хай смерть сама приходить. Я ж іти готов

У край твій. Меж немає моїй вдячності.

Усе на себе брав я. Не було труда,

Якого б я уникнув, і з очей моїх

Сльозинка не скрапнула, ба, й не вірилось,

Що так ось нині, мов дитя, ридатиму.

Коритись долі хоч-не-хоч доводиться...

Та годі! Бачиш, батьку, на вигнання йду,

Дітей своїх убивця. Мусиш сам тепер

Тіла омити слізьми й зодягнути їх

1370] (Мені закон боронить); хай при матері

Лежать, в її обіймах, це ж сім'я моя,

Спільнота безталанна; її сам же звів

Із світу мимоволі... Схоронивши їх,

Живи у цьому місті. Й хоч нелегко це -

Кріпись, щоб міг зі мною мій тягар нести.

(Наближається до трупів дітей і Мегари).

О, діти! Хто зродив вас, той убив, на жаль!

І що ж то вам за користь з перемог моїх,

Що я з таким зусиллям здобував для вас

Як посаг - чесне ймення, славу батьківську?

1380] Й тебе, жоно, убив я... От і дяка вся

За ложе, що так вірно зберігала ти

Впродовж років, терпляче дім пильнуючи.

О горе вам! О горе!.. Горе й вбивцеві [195]

Нещасному!.. Од діток, од жони мене

Зла доля відриває. Втіхо болісна

Останнього цілунку!.. Зброє зрадницька!

Чи брати лук, чи кинуть, щоб, торкаючись

Раз по раз мого боку, не нагадував:

«Це я, твій спільник, що жону й дітей твоїх

1390] Життя позбавив». То хіба ж носитиму

Його при боці? Нащо? Та чи з тим я йшов

На подвиги преславні, щоб, одкинувши

Свій лук, ганебно впасти в битві з ворогом?

Ну, ні! Хай серцю важко - лук носитиму.

Одне прошу, Тесею: супроводь мене

До Аргосу - доставить мушу пса туди, -

Бо сам із горя знов якусь біду вчиню.

О земле Кадма! О громадо Фів усіх!

Остригшись, разом плачте, йдіть на похорон

1400] Дітей, і скільки є вас - водночас тужіть

За мертвими й за мною: всі ми згинули,

На всіх звернула Гера свою лють жахну.

(Знову сідає на камінь).

ТЕСЕЙ

Ставай же, нешасливче! Сліз доволі вже!

ГЕРАКЛ

Звестися годі: мов заціпенів увесь.

ТЕСЕЙ

Біда й могутніх, бачу, у дугу зігне.

ГЕРАКЛ

Забути б горе, ставши цим от каменем!..

ТЕСЕЙ

Ну годі, годі! Дай-но руку другові.

ГЕРАКЛ

Гляди, щоб кров'ю не сплямив ти одягу.

ТЕСЕЙ

Об одяг мій їх можеш навіть витерти.

ГЕРАКЛ

1410] Дітей не маю. Ти мені за сина став.

ТЕСЕЙ

Візьмись за мою шию, поведу тебе.

ГЕРАКЛ

Ось пара друзів, та один - знедолений.

Такого друга, батьку, мати б кожному! [196]

АМФІТРІОН

Блаженна та країна, де родивсь такий.

ГЕРАКЛ

Стривай, Тесею! На дітей ще глянуть дай.

ТЕСЕЙ

Гадаєш, біль одляже, як оглянешся?

ГЕРАКЛ

Якби-то!.. Батька-старця пригорну ще раз.

АМФІТРІОН

І я б хотів припасти до грудей твоїх.

(Обнімаються).

ТЕСЕЙ

Хіба забув ти, друже, всі труди свої?

ГЕРАКЛ

1420] Але ж із цим, останнім, не зрівняти їх.

ТЕСЕЙ

До жінки, хоч при людях, не вподібнюйся.

ГЕРАКЛ

Слабким мене вважаєш? І колись вважав?

ТЕСЕЙ

Ніколи. Якби й нині ти колишнім був!

ГЕРАКЛ

А ти яким був у краю безсонячнім?

ТЕСЕЙ

Там геть був занепав я, нікудишнім став.

ГЕРАКЛ

Мені ж ось дорікаєш слабодухістю...

ТЕСЕЙ

Йдемо!

ГЕРАКЛ

Прощай, мій батьку!

АМФІТРІОН

Сину, й ти прощай!

ГЕРАКЛ

Похорони цих діток. [197]

АМФІТРІОН

Хто ж мене ось-ось?..

ГЕРАКЛ

Твій син.

АМФІТРІОН

Коли ж ти прийдеш?

ГЕРАКЛ

Як оплачеш їх.

АМФІТРІОН

1430] А далі?

ГЕРАКЛ

До Афін я заберу тебе.

Отож - хоч як це важко - схорони дітей.

А я, зганьбивши дім свій, за Тесеєм вслід,

Мов корабель без весел, шлях верстатиму.

Хто звик могутність і багатство ставити

Над побратима-друга - помиляється.

ХОР

У зажурі відходимо, сльози ллємо,

Незрівнянного втративши друга.

ПРИМІТКИ

1-4 Зевс, за переказом, закохавшись в Алкмену, навідувався до неї в образі її чоловіка Амфітріона; від Зевса й народила вона Геракла, який мав, отже, двох батьків: божественного й земного.

[439]

5. Земнородних плем'я... - Йдеться про спартів («посіяних»): міфічний родоначальник фіванців Кадм, убивши дракона, що пильнував джерело на місці майбутніх Фів, посіяв там його зуби; войовничі мужі, що виросли з посіву, звернули зброю один проти одного. П'ятеро з тих, котрі не загинули, стали засновниками п'ятьох знатних родів; серед них - Ехіон, батько Пентея. Від спартів походив і Фіванський володар Креонт, син Менекея, батько Мегари.

16. В краю кіклопів... - Первісно містом кіклопів - міфічних велетнів -вважались Мікени; потім, коли Мікени були зруйновані Аргосом, саме це місто стали пов'язувати з легендою про кіклопів.

17. Електріон - тірінфський герой, батько Алкмени: його випадково вбив Амфітріон, аза що мусив піти на вигнання. Після цього над Аргосом запанував Еврістей, якому велінням Гери служив Геракл.

23. Тенар - південний виступ Пелопоннесу, де, за переказом, в одній із печер був вхід у підземне царство.

24. ...пса тритілого... - тобто Кербера (Цербера), що сторожив вхід до царства померлих.

27-34. Фіванський володар Лік та його дружина Дірка (Діркея) переслідували свою небогу Антіону, що була матір'ю двох божественних братів-близнюків Зета й Амфіона. Змужнівши, брати вбили Ліка, а Дірку прив'язали до рогів дикого бика; потім її тіло кинули у річку, що дістала назву Дірка. Цій темі присвячена відома мармурова скульптура (т. зв. «Фарнезький бик»), що зберігається в Неаполі.

50. Мінійці - беотійське плем'я з головним містом Орхоменом. Покоривши мінійців,