Читати книгу - "Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Науково-практичний коментар"

Положення про автоматизовану систему документообігу затверджується Радою суддів України за погодженням з Державною судовою адміністрацією України з урахуванням специфіки спеціалізації судів.

Наразі подібне положення діє лише в системі судів адміністративної юрисдикції — воно затверджене Наказом Державної судової адміністрації України від 3 грудня 2009 року № 129. Згідно Перехідних положень коментованого Закону воно діятиме до затвердження відповідного положення Радою суддів України.

1. Символами судової влади є державні символи України — Державний Герб України і Державний Прапор України.

2. Суддя здійснює правосуддя в мантії та з нагрудним знаком. Зразки мантії та нагрудного знака затверджуються Радою суддів України.

Відповідно до цього Закону судді є носіями судової влади в Україні, посадовими особами державної влади, які в конституційному порядку наділені повноваженнями здійснювати правосуддя. Судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального, а також конституційного судочинства. Судове рішення, яким закінчується розгляд справи у суді, ухвалюється іменем України.

Саме з метою реалізації і конкретизації владних повноважень суддів і суду при здійсненні правосуддя коментованою статтею встановлено, що символами судової влади є державні символи України — Державний Герб України та Державний Прапор України. Порядок використання символів судової влади у приміщеннях судів встановлюється законом відповідно до вимог ст. 20 Конституції України. На сьогодні символи судової влади — Державний Герб України та Державний Прапор України фактично використовуються у приміщеннях залів судових засідань як атрибут здійснення правосуддя у судах загальної юрисдикції та Конституційному Суді України. Вперше в законодавстві України обов’язок судді при здійсненні правосуддя перебувати в мантії було встановлено ст. 44 Закону України «Про статус суддів» (нині — такого, що втратив чинність. Її опис і зразки затверджувались Президією Верховної Ради України.

Коментованою статтею встановлено, що суддя здійснює правосуддя в мантії, на якій закріплюється нагрудний знак встановленого зразка. Зразки мантії та нагрудного знака затверджує Рада суддів України. Останні зазначені зразки затверджені рішенням Ради суддів України від 16 травня 2003 р. Мантія і нагрудний знак судді є атрибутом здійснення правосуддя, як і символи судової влади, вказані у частині першій коментованої статті. Забезпечення вимог законодавства щодо використання символів судової влади у приміщеннях судів та суддями під час розгляду справ здійснює Державна судова адміністрація України.

1. Система судів загальної юрисдикції відповідно до Конституції України будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

2. Систему судів загальної юрисдикції складають:

1) місцеві суди;

2) апеляційні суди;

3) вищі спеціалізовані суди;

4) Верховний Суд України.

3. Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі спеціалізовані суди.

4. Єдність системи судів загальної юрисдикції забезпечується: єдиними засадами організації та діяльності судів;

єдиним статусом суддів;

обов’язковістю для всіх судів правил судочинства, визначених законом; забезпеченням Верховним Судом України однакового застосування судами (судом) касаційної інстанції норм матеріального права;

обов’язковістю виконання на території України судових рішень; єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності судів; фінансуванням судів виключно з Державного бюджету України; вирішенням питань внутрішньої діяльності судів органами суддівського самоврядування.

Судова система України являє собою сукупність усіх встановлених Конституцією України і чинним законодавством судів, наділених повноваженнями здійснювати судову владу, заснованих і діючих на єдиних засадах правосуддя. У відповідності з ст. 124 Конституції України судову систему України складають Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції.

Система судів загальної юрисдикції — це одна з гілок судової системи України. До неї входять тільки перелічені в ч. 2 коментованої статті судові органи.

В основу побудови системи судів загальної юрисдикції покладені принципи територіальності і спеціалізації.

У відповідності з принципом територіальності в кожній адміністративно- територіальній одиниці створюється свій місцевий суд-районний, районний у місті, міський або міськрайонний суд. В кожній області, Автономній Республіці Крим (далі — АРК), містах Києві і Севастополі створюється апеляційний суд.

З урахуванням компетенції судів, специфіки розгляду і вирішення окремих категорій справ створюються спеціалізовані суди — господарські і адміністративні. В подальшому можуть бути створені й інші види спеціалізованих судів, зокрема суди у справах неповнолітніх, сімейні суди тощо.

У ч. 2 цього Закону чітко визначено перелік судів, які входять в систему судів загальної юрисдикції. Цю систему складають: місцеві суди, апеляційні суди, вищі. спеціалізовані суди, Верховний Суд України.

Ця норма розвинула і деталізувала відправні положення, закріплені в Конституції. Згідно з цим Законом система судів загальної юрисдикції складається з загальних та спеціалізованих судів. Загальні суди розглядають кримінальні та цивільні справи, а також справи про адміністративні правопорушення. Спеціалізованими є господарські суди, які розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також деякі інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності. До спеціалізованих належать й адміністративні суди, які розглядають справи, пов’язані з розглядом публічно-правових спорів.

Підсистему загальних судів утворюють місцеві районні, районні у