Читати книгу - "Шалена жінка та бос-недоумок, Маріанна Аріна"

***

Після сніданку Чейз, проігнорувавши всі заперечення, знову відніс її до спальні на руках. А сам почав збиратися до офісу.

Кейт чесно намагалася перевіряти електрону пошту. Але мимоволі відволікалася на Чейза, який на її очах одягався. І не просто відволікалася, а милувалася. Звісно він не міг не помітити це.

– Подобається те, що бачиш? – з неприхованим самовдоволенням на обличчі підморгнув він.

Кейт розсміялася і лише головою похитала:

– Я завжди здогадувалася, що ти – самозакоханий нарцис. – жбурнула в нього подушкою.

Він підхопив її на льоту, покрутив в руках, але кидати назад не став. Підійшов до ліжка, щоб примостити за спиною Кейт. Але вона встала на повний зріст і несподівано обняла його за шию.

– Так, відповідаючи на твоє запитання, мені подобається те, що я бачу. Ти красивий і сильний чоловік. Але це мене не дуже вражає. А ось те, як мужньо ти відреагував на всю цю ситуацію, те, що взяв на себе відповідальність за дитину, і як вирішуєш питання, пов'язані із цією несподіваною вагітністю... Ось чим я милуюсь щодня. Я навіть подумати не могла, що ти виявишся таким дбайливим батьком.

Чейз завмер на місці і виглядав приголомшеним.

– Що таке?

– Ти назвала мене «батьком». Вперше. Я – батько… – він шумно зітхнув на повни груди. – Це водночас і лякає, і робить щасливим. – Нахилився трохи і ткнувся чолом у її живіт, акуратно поцілував його.

Кейт запустила пальці у волосся, ніжно погладила його по голові.

– У нашої дитини буде найдбайливіший та люблячий тато.

Чейз здійняв догори очі, які підозріло блищали.

– І прекрасна, любляча мама.

Цей момент для обох став несподівано зворушливим. Якісь нові почуття один до одного зароджувались зараз. Поки що незрозумілі, трохи сумбурні. І це було щось інше, ніж сексуальний потяг, або «хімія» гормонів.

– Тобі треба йти. – Кейт відчувала, що їй потрібно залишитися наодинці, подумати, заспокоїтися, усвідомити, що відбувається. – Ми будемо чекати твого повернення. – сказала несподівано для самої себе.

– Ми? – на обличчі Чейза з’явилася емоція, якої раніше вона у нього не бачила. Напевно, так виглядало щастя або замріяність. – Як це чудово звучить.

– Іди вже, а то ще трохи, і ти спізнишся. – Кейт відвела очі, щоб приховати своє збентеження.

Пролунавший дзвінок у двері був як ніколи доречним.

– Це помічниця Ділана. Її звуть Елізабет. Але вона просить називати її Бет. Зараз вас познайомлю.

Бет виявилася жінкою у віці. Приємною та ввічливою, але досить прямолінійною, з міцним характером. Чейз намагався залишити їй мільйон пояснень. На що вона відповіла, що вони самі з усім розберуться без чоловічих вказівок. І що Чейз може вирушати реалізовувати свою «самцовість» у зовнішньому світі. А потрібний Кейт догляд забезпечить без нього. І так, якщо виникнуть питання, вона зателефонує. Не забула при цьому додати, що ймовірність цього мізерна.

Кейт ховала посмішку у долонях, але не могла втриматися від тихого сміху після кожного незадоволеного пирхання Чейза у відповідь на кусючі коментарі Бет. В результаті сувора жіночка фактично виштовхала Чейза з його ж власного будинку.

– Він над вами трясеться, наче курка над курчатами.

– Є таке. Тільки куркою не називайте його будь ласка. Чоловік же. – Кейт розсміялася ще голосніше. – Іноді його забагато буває. Але мабуть для Чейза піклуватися про когось – дещо абсолютно нове. Тому я не заважаю йому. Нехай надолужує те, що пропустив у попередньому житті.

– Наскільки я знаю, ви не одружені?

Кейт похитала головою.

– І чому ж це, дозвольте запитати? – пролунало досить прямолінійне запитання.