Читати книгу - "Сюрприз Для БабІя, Ольга Довженко"

Не дивлячись на пригнічений внутрішній стан та опухлу губу, яка робила її непривабливою, Лана набрала однокласниці Жанні, у якої нещодавно була дружкою на весіллі.

– Привіт! – сказала Лана, почувши в слухавці голос подруги.

–  Вітаю! – щиро зраділа дзвінку знайомої Жанна. – Рада тебе чути! Якраз учора про тебе згадувала!

– Не скажу, що робила те ж саме, але мені потрібна твоя допомога. – невпевнено промовила молода мама, не бажаючи посвячувати давню знайому в свої плани, але іншого вибору в неї не було.

–  Чим зможу, як кажуть! – впевнено промовила Жанна та затихла, даючи можливість озвучити Світлані своє прохання.

–  Тут така справа… – не знаючи з чого почати, пробурмотіла Лана. – моєму синові потрібна няня, всього на три дні: до кінця мого відрядження. Крім тебе я не знаю до кого звернутися в цьому місці. Звісно, я можу взяти няню з агентства, але я не знаю як довірити дитину незнайомій людині.

–  Я зрозуміла! – уважно вислухавши давню приятельку, сказала Жанна. – Я допоможу тобі, адже ти теж мене добряче виручила, замінивши дружку, яку в останній момент змусили обставини відмовитися від участі в моїй події. Тим паче, в мене якраз почалася відпустка, то ми з твоїм малим знайдемо, чим себе зайняти на час твоєї відсутності.

–  Жанно, ти не уявляєш, що робиш для мене! – зраділа Лана, ледь не скакаючи від щастя по готельному номеру. – Я твоя боржниця!

–  Припини, це взаємопоміч! Тим паче, мені по-троху треба звикати до статусу мами, ось і набиратимуся досвіду! – захохотала в слухавку Жанна.

–  Ой, я така рада за вас з Артуром! – щиро радіючи за давню подругу, Лана спіймала себе на думці, що теж хотіла б мати повноцінну сім`ю. Жінка хотіла не лише батька для Дані, а й надійного, коханого та вірного чоловіка для себе.

– Тільки про це я ще нікому не говорила! – змінившись у голосі, повідомила молода жінка.

–  Навіть Артурові? – здивовано поцікавилася Лана.

–  Так, навіть йому…

–  Але ж він батько, і він повинен знати! – сказавши останні слова, Лана на мить зупинилася.

Як вона могла говорити подрузі про необхідність повідомлення звістки про вагітність, якщо сама майже шість років не зізнавалася батькові власної дитини про її наявність.

–  Ой, я навіть не знаю як почати цю розмову! – вирвавши Лану з полону її думок, почала ділитися власними переживаннями Жанна. – Ми то й не планували так швидко батьківство, але раз уже так сталося, то залишається готувати себе морально до майбутньої зміни ритму та стилю життя, а ти ж знаєш цих затятих холостяків, а ще й любителів жінок. От якби мені хто раніше сказав, що я зв’яжу власну долю з колишнім гульвісою та бабієм, то я б розсміялася тій людині в лице, але ж, як кажуть, любов зла! – посміхнувшись, Жанна весело зітхнула.

« Колишніх бабіїв не буває!» – вертілося в Лани на язику, але вона вчасно себе зупинила та не озвучила власну, колючу думку, в істині якої вона вчора переконалася.

– Так, Жанночко, любов зла! – намагаючись бути люб’язною, сказала Лана, не нав’язуючи подрузі негативних думок.

Збираючись на роботу, Лана підготувала Дані рюкзак з його книжками, розмальовками та іграшками. Молода жінка заздалегідь домовилася із Жанною про зустріч, та в потрібний час опинилася у зазначеному місці.

–Уяви! – тільки-но побачивши подругу, збуджено почала Жанна. – Щойно в  парку бачила   Алекса, в компанії якоїсь жінки та трьох дітей!  Не здивуюся, якщо то всі – його діти, а вона його дружина, яка ні сном, ні духом не відає про його вільний спосіб життя! – припустила Жанна.

– Вона рудоволоса? – схвильовано запитала Лана.

Жанна відчула суттєве хвилювання подруги і якось прониклася її цікавістю.

–  Ні, чому ти питаєш? – не зводячи очей з Лани, уточнила молода жінка.

Лана не знала, що відповісти, адже нещодавно світлий розум затьмарився, і в її пам’яті знову постали сюжетні картинки вчорашньої зустрічі з рудоволосою дівчиною, яка приходила до Алекса.

–  Просто вчора до нього приходила струнка, рудоволоса дівчина аби повідомити, що незабаром Алекс стане татом. – Світлану неначе хтось потягнув мотузкою за язика, і вона випалила про наболілі події.

–  О, та воно й не дивно! – хмикнула роздратована Жанна, яка відверто недолюблювала Алекса, і ніколи цього не приховувала. – Я дивуюся, чому на нього ведуться всі жінки, навіть найсуворіші та найнедоступніші. Так, він харизматичний та привабливий ловелас, але ж у нього прямо на лобі написано «Мисливець за спідницями» і цим все сказано. До речі, – втупившись на подругу ні на мить не відриваючи очей запитала Жанна, – а звідки ти знаєш про руду незнайомку? Стоп, невже й ти потрапила на його гачок? О, ні!!! – голосно промовила Жанна, закриваючи руками обличчя. – Ні, цього просто не може бути!

–  Так, я колись клюнула на нього, – не виправдовуючись та не шкодуючи про скоєне, відверто зізналася Лана. – Шість років тому я мала необережність провести з ним ніч. –  молода жінка на мить запнулася, але швидко взявши себе в руки продовжила. –  Результатом пристрасної ночі став Даня. –  Лана кивнула головою в бік сина, який неподалік від них із Жанною грався з машинками в піску та навіть не здогадувався, про що розмовляють мама з тіткою, яка найближчими днями мала стати його нянею.

– Оце справи! – забувши про манери, присвиснула правильна з усіх сторін Жанна. – А він знає?

– Жанночко, давай пізніше договоримо, будь ласка, бо я дійсно можу спізнитися! Останні дні відрядження, від успіху яких залежить моя майбутня кар’єра!

Світлана поспішила попрощатися з подругою, на ходу нагадуючи про Данін режим, та побігла в бік зупинки громадського транспорту. Жінка не знала, чому так втікала від розмови про Алексове батьківство, адже причина в цьому була зовсім не робота.

Приїхавши в офіс, Лана поглянула на себе у велике дзеркало, в холі. Вона побачила в ньому відображення стрункої, молодої жінки в брючному діловому костюмі з жакетом із завищеною талією. Мінімальний денний макіяж та розбита губа, робили її, на Ланин погляд, менш привабливою, а високо підібране в гулю волосся, відкривало її обличчя, яке здавалося менш привабливим.