Книги Українською Мовою » 💛 Наука, Освіта » Україна і Крим: спільність історичної долі, Василь Арсенович Чумак 📚 - Українською

Читати книгу - "Україна і Крим: спільність історичної долі, Василь Арсенович Чумак"

727
0
14.01.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Україна і Крим: спільність історичної долі" автора Василь Арсенович Чумак. Жанр книги: 💛 Наука, Освіта. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 39 40 41 ... 52
Перейти на сторінку:
стани коронні і в.кн. Лит. мають вимагати ненарушеної репутації (реабілітації) вельм. гетьмана і нинішнього договору.

«Пп. комісари і в.гетьман князівства Руського фактично ствердили нинішню комісію своєю присягою — як тс свідчать їх підписи на ротах присяги. Понад то буде ця комісія конфірмована — від сенату присягою превел.кс. арцибіскупа гнезненського, біскупа виленського, всіх чотирьох гетьманів і канцлерів обох народів, а від кола рицарського — присягою маршалка посольської палати, на соймі що має бути зкликаний якнайскоріше, — в присутності послів, які будуть прислані від в. гетьмана і війська Зап.

«А що до присяги короля й.м., то з своєї доброти панської він її на покірне прохання війська Зап. зводить учинити — це пп. комісари асекурують.

«Полковники ж, сотники і вся старшина війська Зап. виконають свої присяги після сойму, на котрім будуть виконані нинішні постанови, — в присутності комісарів, які на те будуть депутовані від сойму.

«А щоб ця конституція мала вічну вагу і повагу вона в усім своїм змісті від початку до кінця була включена в конституцію (постанови соймові), ухвалена соймом, рахована за вічний і незмінний закон і так дотримувана».

«Діялося в таборі під Гадячем, дня і року вищезазначеного».

«До булави великої руської належатиме Чигринське староство, як то значиться в привілею наданім пок. Б. Хмельницькому від короля й.м.

«Гетьман війська Руського буде вільний від резідування при королі й.м.

Конвокація воєводства Київського, Браславського і Чернігівського буде скликана універсалом королівським після сойму, що має бути зложений якнайскорше».

Іван Виговський гетьман війська кн. Руських рукою власною і печатка.

Текст подано за: Грушевський М. С. Історія України-Руси. —

К., 1937 — Т. Х. — ч. І. — с. 354–364

Універсал гетьмана Івана Мазепи 1691 р. про виділення коштів на ремонт та будівництво флоту.

Мій ласкавий приятелю, Пане полковнику прилуцький!

Лист вельмишановного пана дійшов до рук наших, в котрому розказуєш про судна водяні, які що знаходяться цілі є, а які порушені і потребують поправи; також і про тих, котрі невідомо де поділися. Передаємо цим листом наші бажання і наказуємо, аби ваше добродійництво, ті судна, котрі з минулого літа потребують поправи, постаралися найскорше полагодити, і найскорше почати робити нові. А що просиш нашого сповіщення, яким чином для полагодження суден будуть передані належні речі, як-от: смола, залізо та інші потреби мають провадитися до Січі і власне в який час: зараз докладаємо зусиль аби встигнути зробити це; можеш перед тим послати своїх людей з тим, що поділити судна і з тим, щоб потребуючі поправи були у згаданому місці, тобто в наміченому. Зичимо йому доброго здоров’я.

З Батурина

Березня [18] року [1691].

Вашої ласки зичливий приятель Іван Мазепа, гетьман війська Його царської величності Запорозького.

Центральний державний історичний архів України,

(ф.220, оп. 1, спр.228, арк. 1)

Договір Петра Іваненка (Петрика) з Кримом 1692 р.

Понеже по воли і милости [Господа Бога всемогущего], в [Троице Святой] хвалимаго, съ [ясино] велможнымъ ханомъ его милостію і ер [всем] Государствомъ Крымскимъ [Выделенное] Княжство Кіевское и Черъниговское і [все] Войско Запорожское Городовое пришло до такого миру и [вечного братства, котораго от [давних лет] жители малоросійскіе желали, того ради тоть [вечной святом] покой на таких утверженныхъ есть статьяхъ, которые ниже ізображены суть.

Княжство Киевское и Черниговское со [всем] Войскомъ Запорожскимъ і народом Малоросійскимь [имеет] быть [выделено] при всяких своихъ волностяхъ.

II

Ясне велможный ханъ его [милость и Государство] Крымское со [всеми] ордами Крымскими и [Белогородскими] и со [всем] Великимъ і Малым Нагаемъ [имеет Княжство] Киевское и Черниговское і [все] Войско Запорожское Городовое и весь Малоросійски народъ от поляковъ и от Москвы ч от [всех неприятелей] оборонять [всегда]; такжъ Войско Запорожское Городовое и [всего] Малоросійскаго Княжества силами Государство Крымское, [Белгород со всеми приналежностями] от поляковъ и от Москвы и от [всех неприятелей всегда имеет] и повинны будуть оборонять один другихъ имянно орды с Войскомъ Запорожскимъ от [всех неприятелей] боронитися и [воплечь] стоять вечными времяны повинны будуть; а за то ни Государство Крымское Войску Запорожскому, ни Войско Запорожское ордамъ никакой платы чинить [не имеют], но естли в данные [места], а зимняго времяни прилучитца войскамъ крымскимъ итить на оборону от какова непріятеля Княжству Малоросійскому или малоросійское войско поидутъ на оборону [Государства] Крымскаго, и [тем] войскамъ и лошедямъ повиненъ быть харчь и опочивъ пристойной і [надлежащий].

III

[Ныне] на первой часъ для отобранія от московской власти Малоросійской Украины [ясно] вєлможный ханъ его милость и [все Государство Крымское имеет] дать Запорожскому Войску снадобье Орды.

IV

Когда дасть [Господь Бег всемогущий] Войску Запорожскому испод ига московскаго выбитца, тогда [имеют] быти два полка Ахтырской и Сумской со [всеми принадлежностями] своими под владешемъ Государства Малоросійскаго оставать, а Ханковской и Рыбинской два полка со [всеми принадлежностями] переведены на Чигиринъскую Днепра сторону, а [места оные и сёла имеют] быть пусты; такъ же в слободахъ и на иных [местах не имеют] татары брать в неволю малороссийской породы, а естьли взято, то чтоб возвратить.

V

Чигиринская сторона со [всеми] городами [имет] быть под [владением] Княжства Малоросійскаго і Войска Запорожскаго, пока Хмелницкой завоевалъ с ордами от поляковъ.

VI

Войску Запорожскому и Городовому и [всему] народу

Малороійскому Княжства [Выделеного] Кіевсъскаго и Черниговскаго чтобъ было волно добыватца на рыбной і на звериной [ловле] и на соли [безо] всякой дачи в [Днепре] реке вверху и внизу и во [всех реках] и речкахъ по обоимъ сторонамъ Днепра [лежащим], а на [тех] дабычахъ за ведомом Войска Запорожскаго и Государъства Крымскаго і за листами [обращатся]

1 ... 39 40 41 ... 52
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Україна і Крим: спільність історичної долі, Василь Арсенович Чумак», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Україна і Крим: спільність історичної долі, Василь Арсенович Чумак"