Читати книгу - "Холодне Сонце, Артур Сіренко"

                   «Я був тінню омелюха, вбитого
                     Несправжньою блакиттю 
                     віконного скла…»
                                                                   (В. Н.)

Паяц павучої ночі
Малює німих вершників
На листках горобини – 
Весняними краплями
(А кожна крапля краля)
(А кожна крапля – дзвоник – 
На мить). 
Радамант-підсніжник
Древлянські будував кораблі
Виключно з тису:
І то в краї сосновому,
І то на березі гірко-солоному
Таласси – озера дикунів-лестригонів
(Даремно).
Його рукописи – звуки кам’яної сопілки,
Що супроводжують богомилів,
Які несуть мішками свої сни двоколірні
До ревнивого Арарату
(Doloroso).
Пошию зі слів данайських собі хітон:
Може я теж свідок Ериній
І літописець метаморфоз Протея.
Співаю літанії Кібелі
Під квітами вкритими снігом – 
Літанії віщуна Борея
Серед холодних хвилин
Напередодні безколірних спогадів
Про друзів залізних скрипок.

Першими шаманами були поети,
Що співали пісні вогню.