Читати книгу - "Інтригуюче кохання, Лана Рей"

Щойно я вирішив переглянути свої конспекти перед завтрашньою контрольною з історії нашого королівства, як до мене у кімнату забіг Алекс зі своєю ковдрою в руках.

- Якщо ти зібрався переїхати до нас, то можеш відразу про це забути, - попередив я друга.

Алекс поклав ковдру до мене на ліжко і звідти виглянула білява голівка малого Роберта. Оце так халепа!

- Крісе, мені треба негайно зв'язатись зі своїми батьками і сказати, що малий тут, бо вони там вже, мабуть, подуріли від хвилювання. Також я маю попередити батька, що відкрию портал додому, щоб переправити малюка. 

- А що відразу його відправити додому не можна? - Поцікавився я.

- На нашому маєтку стоїть спеціальний захист. Потрібно, щоб батько спершу його зняв. Тому наглянь поки що за  Робертом, а я скоро повернусь.

Магічний артефакт зв'язку, яким дозволяли користуватись кадетам, знаходився  у коменданта нашого гуртожитку. Саме туди Алекс і побіг.

Не встиг мій товариш вийти із кімнати, як мій малий підопічний зник ніби його тут і ніколи  не було.

Дідько! І де мені тепер шукати цього крихітного мага - портальщика? 

Почекавши кілька хвилин, в надії на те, що дрібний бешкетник повернеться назад, я побіг на його пошуки.

Спершу, я вирішив зазирнути в кімнату до Алекса, але Роберта там не знайшлося.

Дрібний капосник міг бути, де завгодно, але найбільш вірогідно, що він переміститься до Алекса, бо дуже його любить і налаштований саме на нього, тому я побіг до коменданта.

Роберт народився з надзвичайно сильною портальною магією. Цього малюка можна назвати генієм, бо в свої два роки він робив таке, що далеко не всім дорослим магам - портальщикам під силу.

Рідні Алекса приховували від усіх надзвичайні здібності хлопчика, щоб захистити його. 

Портальна магія - досить рідкісна і багато хто захоче заволодіти її тановитим носієм, щоб використовувати його у власних цілях.

Алекса я зустрів у коридорі. Товариш дуже здивувався, коли мене побачив. Почувши, що малюк зник, він вилаявся і важко зітхнув. 

- Давай знову перевіримо твою кімнату, якщо Роберта там немає, то підемо шукати далі, - запропонував Алекс. 

Відчинивши двері, ми відразу побачили Аманду з малюком на руках.

- Тата...- Пробелькотів  цей малий і дуже проблематичний геній, побачивши нас з Алексом.

Аманда кинула на мене такий погляд, що ним можна було полум'я заморозити.

Невже вона подумала, що це мій малюк? Треба негайно все їй пояснити. 

Знаючи про непросто запальний, а вибуховий характер Аманди, краще не ризикувати.

Хоча Алекс зізнався, що це його малий, Аманда не поспішала йому вірити, бо хлопчик був білявий, а Алекс - темноволосий.

В коридорі почувся шум і Алекс допоміг Аманді з дитиною заховатись у шафі.

Виявилося, що це Діл зі своїми друзяками вирішили зіграти в карти і дуже хотіли це зробити саме у нашій з Амандою кімнаті.

От тільки цього нам зараз дуже не вистачало... 

Сумніваюсь, що Роберту сподобається сидіти у шафі. Зараз малий як чкурне кудись. Доведеться знову його шукати.

Усіма правдами й неправдами, нам з Алексом ледь вдалося позбутися наших нахабних одногрупників.

Щойно за ними зачинилися двері, Алекс відразу кинувся до шафи.

На щастя, Роберт досі перебував у Аманди на руках.

- Йди до мене, шибенику, - промовив Алекс, забираючи хлопчика до себе на руки.

- Це твій син? - Поцікавилась Аманда.

- Ні, Роберт - мій молодший брат. Він схожий на нашу маму. Малий - дуже сильний портальщик. Зазвичай він носить спеціальний магічний амулет, що не дає йому переміщатись. Схоже, що його амулет чомусь вийшов з ладу. Роберт захотів погратись зі мною і перемістився сюди, орієнтуючись на мою магію.

Алекс відкрив портал додому, щоб перенести малюка, а ми з Амандою з цікавістю за цим спостерігали.