Читати книгу - "Їсти. Потреба, бажання, одержимість"

J. Chang, Cigni selvatici, Milano, Longanesi, 1994, p. 297.

H.E. Salisbury, I novecento giorno: assedio di Leningrado, Milano, Bompiani, 1969, p. 128.

N. Werth, L’isola dei cannibali. Siberia, 1933: una storia di orrore all’interno dell’arcipelago gulag, Milano, Corbaccio, 2007.

J. Miles, La zattera della Medusa, Roma, Nutrimenti, 2010.

Napoli, Pironti, 1985.

Див. G. Martinotti, La Francia rimanda a casa il giapponese cannibale, в «la Repubblica», 22 травня 1984.

P. Lombardi, Streghe, spettri e lupi mannari. L’«arte maledetta» in Europa tra Cinquecento e Seicento, Torino, Utet Libreria, 2008, p. 128.

Сюжет «дикого полювання» був поширений в Європі. У Бретані це полювання називали «царським», у Ельзасі — «диким», у Саксонії та Вестфалії — «чорним», у Північній Німеччині — «полюванням Вотана». Франки учасників цього полювання називали La Mesnie Hellequin («почет Еллекіна»). Вважається, що уявлення про дике полювання походять від кельтської та германської язичницької міфології и пов’язані з легендами про воїнство мерців, які мчать небом або землею на чолі з Одіном. — Прим. ред.

J.C. Schmitt, Les Revenantes. Le vivant et les moris dans la societé médiévale, Paris, Gallimard, 1994, p. 65.

A. Toaff, Il vino e la carne. Una comunità ebraica nel Medioevo, Bologna, Il Mulino, 1989, p. 152; варто уваги R. Taradei, L’accusa del sangue: storia politica di un mito antisemita, Roma, Editori Riuniti, 2002. Див. також A. Toaff, Mangiare alla giudia. Cucine ebraiche dal Rinascimento all’età moderna, Bologna, Il Mulino, 2011 (II ed.); A. Toaff, Pasque di sangue. Ebrei d’Europa e omicidi rituali, Bologna, Il Mulino, 2008.

Torino, Bollati Boringhieri, 2007.

Milano, Comunità, 1973.

F. Faeta, La rappresentazione del sangue in un rito di flagellazione a Nocera Terinese. Scrittura, teatro, immagine, в G. Schiavoni (ред.), Il piacere della paura. Dracula e il crepuscolo della dignità umana, Torino, Edizioni dell’Orso, 1995, pp. 57–67.

Ернесто Адамо Біньямі (Ernesto Adamo Bignami) (1903–1958) — вчений, викладач, засновник однойменного видавництва, що публікує кишенькові довідники у м’якій обкладинці, в яких зазвичай у вигляді схем і таблиць викладено основи певного шкільного предмету (фізика, хімія тощо) або певної теми (наприклад, короткий огляд «Божественної комедії» Данте). Ідея засновника полягала в тому, щоб дати учням і студентам інструмент для швидкого повторення вивченого. На жаль, багато хто користується ним замість отримання поглиблених знань. Студенти називають ці довідники та посібники «біньяміні» за назвою видавництва. — Прим. пер.

www.censur.org./ 2006/tesi_cosenza/vampiro.htm

http://vampiria.forumcommunity.net/?t=8375673