Читати книгу - "Сонети. Світовий сонет"
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Сонети. Світовий сонет" автора Дмитро Васильович Павличко. Жанр книги: 💛 Поезія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Шрифт:
-
+
Інтервал:
-
+
Добавити в закладку:
Добавити
Перейти на сторінку:
1971
ЗОРІ У плоть мою, не навчену літать, Впиваються, неначе кігті, зорі. То боронюсь від них у непокорі, То в темряву ховаюся, як тать. Неначе в звіра ніж — по рукоять — Вганяю зір у простори суворі. Та сліпить, наче рана в дикім створі, Безмежності сліпуча непроглядь. Нема зв'язку між космосом і мною! Нічого кров не розповість мечу, Сталь не пойметься мислю жизняною! Та як надходить вечір і в очу З'являються зірки за далиною, Я, небесами пійманий, тремчу.1971
ЗЕРНО Мого життя не вистачить мені Для діл, що їх у задумах лелію. І не одну мою жагучу мрію Зі мною поховають у труні. Лежати з ними в пітьмі й тишині Під кам'яним надгробком не зумію. Рвучись у світ, у людську веремію, Відроджуся в пшеничному зерні. В його ядра вогненнім безконеччі Заграють, як у безмірі світи, Нездійснені жадання молодечі. Я рідним полем вічно буду йти, Не виймуть з мене сонця й доброти Сльотаві дні, зимові холоднечі.1972
БАЖАННЯ Стою, мов явір, в огняній одежі, Снігам навстріч несе мене земля; В моїх думках згоряє мудра тля. Сивіють іскри в скронях — із пожежі. Такого зросту я дійшов, що межі Свого життя побачив звіддаля. Але не вище став за немовля, Що вперше бачить сонячні мережі! Живу, але скорботи печія, Хоч палить, не дає горіти… Я Не хочу вдруге жити в цій печалі. Я хочу жити раз, але в огні, Що палить душі плісняві й зів'ялі, Вистрілює крильми з плечей мені!1972
ДАЛИНА Під хмарами згасає далина, Як сивий лірник, сніг іде і грає. Мене, як немовлятко, сповиває І тісно в'яже музика сумна. Втім, ясний звук до серця долина, Серпанок сірий долу опадає. Гей, розлетись, думок почварних зграє, Нам сяє далеч, що пітьми не зна. Хвилина смутку — це звичайне діло, Та не вдягнути льодових заков На викохане сонцем людське тіло! Я — вічного вогню надійний схов, А як помру, займеться в інших знов Те, що в моїй душі палахкотіло.1972
ОСІНЬ На мене осінь хлинула, як павідь На луг низький… Тікати я не міг… Вона як жінка, що останній гріх Їй за саме життя дорожчий навіть. Не знає маски, в слові не лукавить І не соромиться жадань своїх. Як ті дерева — в неї голий сміх, І голий плач, і гола щастя звабідь. Я покорився їй — нехай вона У мене переллє свою
Перейти на сторінку:
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сонети. Світовий сонет», після закриття браузера.
Подібні книжки до книжки «Сонети. Світовий сонет» жанру - 💛 Поезія:
Коментарі та відгуки (0) до книги "Сонети. Світовий сонет"