Читати книгу - "Клас пані Чайки"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
На жаль, товариство в помешканні Кінги відразу розділилося на два табори. Гімназистам дісталася вітальня, проте вони однаково були невдоволені.
А ліцеїсти окупували кухню, проте здавалося, що для повного щастя їм лише цього й бракувало. Тим більше, що вони категорично заборонили заходити туди «малоліткам».
Каська декілька разів намагалася прослизнути до кухні, та щоразу двері відчинялися й рудоволоса голова якоїсь розфарбованої дівулі радила їй:
— Катай звідси, малявка, тобі тут немає чого робити.
Чорний Міхал сидів у кріслі, втупившись у стелю. Він уже вкотре думав, навіщо припхався сюди. На що він розраховував? Навіть якби Каміла прийшла, то була б не сама, а зі своїм дуркуватим Олеком. Зрештою… чого він так зациклився на цій Камілі. Він і сам не знав. Дурня це все, краще б удома залишився. Присутні видавалися йому чужими. Наче й однокласники, а всі такі далекі. Мимоволі Міхал почав прислухатися до звуків, що долинали з кухні. За хвилину підвівся із крісла й рушив до табору ліцеїстів.
— Не будьте свиньми, дайте пива, — сказав він, зачиняючи за собою двері. — Інакше я здохну від нудьги із цими малолітками.
* * *Ніхто не помітив, що з вітальні зник Чорний Міхал. Алекс із Білим Міхалом посварилися через диски й роль діджея II-А класу. Кінга слухала, що ворожить їй Єва, яка знічев’я почала розкладати на столі карти. Лише Малгося з Мацеком продовжували танцювати. Алекс із Міхалом, яких відігнали від музичного центру, вшилися до Кубиної кімнати, звідки за мить почулися звуки боротьби. Це явно свідчило про те, що хлопці знайшли Кубину шпагу.
— Запитай у Кінги, де в неї якісь голка й нитки, — прошепотів на вухо Касьці Алекс. — Але тихенько.
— Що ти вже накоїв? — спитала Каська і, не почувши відповіді, подалася до кімнати Куби. — Нічого собі! — зойкнула вона, побачивши роздерту навпіл штору. — Ну ти даєш, ми півночі будемо це зашивати. Краще скажи про все Кінзі й просто купи нову.
— Це не я, — заперечив Алекс. — Це Міхал.
— А хто тебе примушував ховатися за шторою?
— Треба буде сказати Кінзі, — буркнув Білий Міхал, але Каська заперечно похитала головою.
— Швидше, Кубі, — уточнила вона. — Це його кімната, його шпага і його штора.
— Але хто це зробить? — запитав Алекс.
— Я, — відповіла Каська, задоволена, що нарешті знайшовся привід, аби увійти до ліцеїстів, які отаборилися на кухні. Недовго думаючи, вона попрямувала до дверей, за якими зовсім недавно зник Чорний Міхал.
* * *Коли Міхал зачинив за собою двері й попрохав пива, ніхто не заперечив. У кухні всі були настільки зайняті собою, що цілковито забули про гімназистів у вітальні. У простягненій Міхаловій руці вже за мить опинилася відкоркована пляшка, хлопець навіть не помітив, хто її дав. Став із пивом, спершись на газову плиту, і спостерігав за компанією. Його увагу відразу привернули хлопець і дівчина, які пристрасно цілувалися й поводилися так, наче довкола них нікого не було. Міхал уявив себе на місці хлопця. От лише дівчина в його уяві мала зовсім інше волосся. «А Каміла цілується з Олеком?» — подумав він і, прагнучи відігнати видіння, де кохана перебувала в обіймах цього телепня, сьорбнув пива. Не подіяло. Із кожним ковтком пара на його очах перетворювалася на Камілу й Олека. Чорний Міхал навіть не помітив, як біля нього з’явилася тендітна дівчина.
— Я Ельвіра, — озвалася вона й простягнула йому руку.
Міхал не відповів. Він поринув у власні роздуми й поволі допивав пиво. Ельвіра вже довгенько спостерігала за ним. Смаглявий, вродливий і небалакучий хлопець зацікавив її не на жарт. Він єдиний не курив, був таємничий, бо з’явився невідомо звідки. І вже точно кращий за Кубу, який запросив її сюди, а потім жодного разу навіть не підійшов.
Міхал спорожнив пляшку, й Ельвіра послужливо простягнула йому другу, яку той мовчки взяв, навіть не зауваживши, що дівчина присунулася ближче.
— А ти класний, — сказала вона.
Міхал не відреагував. Може, тому, що в цю мить на кухні з’явилася Каська, яка вирішила пригоду зі шторою використати, щоб втертися до ліцеїстів. Угледівши дівчину, яка притулилася до Міхала, вона аж рота роззявила.
— Що таке, мала? — спитала Ельвіра зневажливим тоном і зверхньо позирнула на Каську.
Каська знизала плечима, хоча Ельвірин тон збив її з пантелику. Досі лише вона зверталася так до дівчат.
— Не твоя справа, — буркнула вона, роззираючись у пошуках Куби й крадькома розглядаючи хлопців на кухні. «Найкращий, як завжди, зайнятий», — подумала вона, угледівши парочку, котра не перестала цілуватися.
Нарешті вона пробилася до Куби, та перш ніж встигла щось сказати, хтось вигукнув:
— За п’ять хвилин північ! Відкорковуйте шампанське!
Усі помітно пожвавилися, й два табори раптово об’єдналися. Хтось увімкнув телевізор, неначе лише там можна було побачити, як Старий рік поступається місцем Новому. Усі з’юрмилися перед екраном. До решти не приєдналися лише закохана парочка, Ельвіра, яка не зводила очей із Чорного Міхала, і він сам. Хлопець стояв непорушно й думав, що примусило його прийти сюди на Новий рік.
Після півночі у двері подзвонили Каміла й Олек.
— Міхал знову жахливо напився, — прошепотіла Малгося до подруги. — Спить десь на канапі.
— Може, воно й добре, — відказала Каміла. — Принаймні не буде чіплятися. Якщо він спить, то ми ненадовго залишимося. Піду привітаю всіх з Новим роком.
І вона попрямувала спершу до кухні, а тоді до Кубиної кімнати. Але не зайшла. Крізь щілину в прочинених дверях бачила, як Ельвіра прикриває сплячого Міхала пледом, тоді
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Клас пані Чайки», після закриття браузера.