Читати книгу - "Вітчим для падчерки, Віта Кросс"

Глава 22. Елізабет
 

- Ти якому віддаєш перевагу, Еллі? З сиром або вишневий?

Ноа топтався біля каси, вдивляючись у вітрину, поки я без особливого інтересу просто чекала, поки він зробить покупку. Поряд якась компанія шумно обирала що купити для перегляду фільму – чіпси, або попкорн. Я слабо йому посміхнулася.

 - Карамельний.

Все ж сьогодні у нас можна сказати перше побачення, а дівчина з мене прямо сказати препогана. Цілий день настрій був нижче нікуди. На парах і на роботі я те і робила, що зважувала варіанти як вибратися з тієї клоаки, в яку мене втягнула власна мачуха. З одного боку - треба було думати про сім'ї Келлі і Тейт і ще десятках інших, хто віддано працює на нашу компанію довгі роки. А з іншого - мені не давала спокою думка, що Еліза може обдурити містера Мітчелла. Адже якщо вона практично збанкротила компанію мого батька, то що їй може перешкодити зробити подібне і з фірмою Кевіна? Боги, у мене буквально лопалася голова від постійних метань. Напевно, я все ж не зможу стати гідною керівницею компанії, якщо не можу прийняти лише одне рішення. З одного боку – дуже просте, а з іншого – неймовірно складне.

 - Тримай, Еллі, - мені в руку був дбайливо вручений стаканчик з карамельним попкорном, - Я ще нам Колу взяв. Або ти пепсі більше полюбляєш?

 - Колу, - втішила усміхненого хлопця.

Ох вже ця одвічна боротьба між Кока-Колою і Пепсі. Скільки знаю людей всі діляться на два типи – одні п’ють тільки Колу, інші не зраджують Пепсі.

Гаразд, Еллі, ти прийшла в кіно. Постарайся трохи розслабитися і можливо відповідь знайде тебе сама, коли ти перестанеш так старанно її шукати.

Фільм, треба сказати, виявився так собі. Черговий бойовик з купою спецефектів, в якому і сюжету як такого майже не було. Одні гонки, бійки і не природні польоти на винищувачах. Але Ноа здається був в захваті. Він з таким інтересом спостерігав за тим, що відбувається на екрані, що мене це навіть розчулило. В один момент, коли мені нарешті теж вдалося пройнятися якоюсь подобою зацікавленості, його рука раптом накрила мою. Ноа зліпив наші пальці і міцно стиснув мою долоню.

Мтааак. Половина університету б за подібне віддали всю свою фірмову косметику, а я сиділа спрямувавши погляд на наші руки і думала про те, що ще вчора я практично також дивилася фільм з містером Мітчеллом. За руки ми, щоправда не трималися, але було дещо набагато більш інтимніше ніж цей жест.

На ранок мені, треба зізнатися, стало моторошно соромно за те, як я вчора собі дозволила поцілувати його. Ох, навіть зараз при одному тільки спогаді по спині хвиля мурашок прокочується. Він напевно посміявся з мене і моєї недосвідченості в сп'янінні. Дурепа. Це ж треба було таке зробити. І як тепер йому тільки в очі дивитися, розуму не прикладу. Я ж згорю від сорому, і кожен раз буду думати, що він дивиться на мене як на малолітню дурненьку дівчисько, якій захотілося поцілувати дорослого чоловіка.

 - Як тобі фільм, Еллі?

Світло в залі спалахнуло, а я тільки зараз зрозуміла, що так і не наздогнала всю суть цього шедевра. Примружилася від різкої яркості.

 - Класний, - та збрехала тільки щоб не образити Ноа. Адже він намагався вибрати цікаве кіно, не його вина, що мої думки весь час кудись тікали.

 - Мені теж сподобався! - Захопився хлопець, встаючи з крісла і піднімаючи мене за собою, - Бачила ці маневри на вертольоті? А ефекти, коли підірвали склад?

Я тільки нерозумно кивала, йдучи слідом за ним до виходу і думала про те, що хочу забрати свою руку. Чоловіча долоня була вологою і неприємною. Відчувалася наче щось чужорідне на моїй. Обережно звільнила пальці і витерла їх об джинси. Хіба так себе почувають на першому побаченні? І ось подібне я відчуваю завжди. Мені просто хочеться, щоб вечір швидше закінчився. Так ... Бути мені одній до самої смерті. Заведу собі десяток кішок і буду любити їх.

А що більше полюбляєте ви, дявчата? Колу або Пепсі?)))