Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Приборкати дракона, Ліра Куміра 📚 - Українською

Читати книгу - "Приборкати дракона, Ліра Куміра"

822
0
03.02.24
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Приборкати дракона" автора Ліра Куміра. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 41 42 43 ... 106
Перейти на сторінку:
Розділ 18. Моя наречена

Ріггард Драгонійський

Зізнатися чесно, мене дуже здивували стосунки в сімействі Істрійських. Але найбільшим шоком стало те, що чільним у їхньому тандемі виявився зовсім не лорд Ольгаф, а його, здавалося б, непомітна дружина. Адже саме леді Камелія ухвалила те важливе рішення, яке повинно було вплинути не тільки на долю їхньої молодшої дочки, а й на становище роду в Раді та суспільстві.

- Ваша Величносте, надійшли свіжі звіти по центральних шахтах, - я подивився на помічницю, що ввірвалася до кабінету, адже їй довелося вийти на роботу у вихідний. - Ще я підготувала списки спадкоємців у Вічному Лісі, Океанії та Райдужній Долині. З гномами складніше, вони не надто поспішають ділитися такою інформацією, - Мері застигла в очікуванні, простягнувши мені кілька папок із документами.

- Щиро дякую. Ти чудово попрацювала і можеш бути вільна. Завтра я чекаю на тебе в другій половині дня. Зранку в мене лекція, а потім збори в Раді. Там я впораюся сам. Побудь із донькою, у вас вже давно не було спільних вихідних. 

- А Джозеф? - З надією подивилася на мене дівчина, і я посміхнувся, зовсім не здивувавшись винахідливості своєї помічниці.

- Гадаю, секретар ради цілком може пропустити одні зі зборів, відправивши на нього свого заступника, - погляд моєї співрозмовниці став дуже вже красномовним, нагадуючи мені про те, що чоловік моєї працівниці не з тих, хто може пропустити роботу без поважної на те причини. Нехай навіть у вихідний. - Я віддам наказ, але в середу ти будеш мені потрібна з особистого питання, - мені подобалося, коли люди знають собі ціну і не падають ниць навіть перед імператором.

- Так вже сталося, що в середу я абсолютно вільна, - торгуватися з Мері - одне суцільне задоволення. - Якщо що, то ви знаєте, де мене знайти, - на цьому наша бесіда завершилася, а я порадів, що мені не доведеться ні про що просити помічницю, уклавши з нею цілком собі чесну угоду.

До вечірнього чаювання в мене залишалося ще кілька годин, і я планував провести їх із користю. Спочатку потрібно було перевірити цифри по копальнях, а потім, якщо встигну, пройдуся по списку спадкоємців. Потрібно зрозуміти, які з кланів претендують на верховенство у всесвітній раді. 

Ось тільки думав я одне, а за фактом ледве встиг вивчити докладний звіт Остіна, який містив не тільки цілковитий розрахунковий лист по камінню, а ще й докладне порівняння з видобутку матеріалів за минуле десятиліття. Таким чином, я зумів скоротити витрачений час, не риючись в архівах.

Що ж... Здається, до нашого злодюжки дійшли чутки про перевірки, і останні три тижні цифри вирівнялися, ставши більше схожими на правдиві. Ось тільки це не означало, що я пробачу йому крадіжку. Кожен має розуміти, що колись йому доведеться відповідати за скоєне.

До того ж втрата такої кількості кристалів загрожувала не тільки фінансовими збитками, а ще й репутаційними втратами.

- Ми щось упускаємо, - я вже застібав ґудзики на камзолі, поглядаючи на себе в дзеркалі. Потрібно було дізнатися колір вбрання моєї нареченої. Кажуть, для дівчат це дуже важливо.

Останнім часом у моїй голові крутилися різні думки, і далеко не всі вони стосувалися дистрикту. Багато з них були присвячені непосидючій егозі на ім'я Алісандра. І з цим треба було щось робити, адже я обіцяв, що відпущу Істрійську, щойно весь цей ажіотаж із одруженнями завершиться.

Отже, почнемо з малого. Потрібно показати всім навколо, що наші стосунки справжнісінькі.

- Ромен, якнайшвидше дізнайся в леді Камелії, у що буде вдягнена її молодша донька, - відкинув убік звичний костюм, чекаючи на відповідь від свого помічника.

І він не змусив себе чекати. Вже за десять хвилин у мене був повний опис вбрання моєї обраниці.

Алісандра

Мені пощастило. Допит закінчився досить-таки швидко, адже нам ще потрібно було підготуватися до вечірнього чаювання. І ось тут я справді вструхнула. Розповісти всьому вищому світу Драконячих Островів, що я стала нареченою імператора - це тобі не лускатого приручити...

До речі, про малюка. Як він там? Чи все добре у Брайна? Адже завтра я обіцяла пану Клайну допомогти з дракончиком. Боги, минуло всього лише кілька днів, а здавалося, що ціла вічність. Після всіх подій мені вже починало вбачатися, що все інше відбувалося немов у минулому житті.

- "І як все могло так швидко змінитися?", - відпустивши Стенію, я продовжувала сидіти перед дзеркалом, розглядаючи власне відображення. - "Чи достатньо я гарна для Ріггарда?" - подумки я намагалася називати правителя на ім'я, сподіваючись звикнути до наших дивних стосунків.

- Сандро, ти як? - З важких роздумів мене вирвав мамин голос, і я обернулася до леді Камелії, яка увійшла у кімнату.

- Добре... напевно, - знизала плечима, не знаючи, як правильно передати свої відчуття. - Може, я себе накручую, але мені здається, що всі поставляться до звістки вороже, - навіть якщо ці стосунки фіктивні, мені хотілося бути гідною супутницею імператора, нехай і на такий короткий термін.

- Хм... - матінка задумливо побарабанила пальцями по столу, серйозно глянувши на мене. - Хоч би як мені хотілося тебе заспокоїти, але ти маєш розуміти, що будуть і ті, кому такий стан справ буде не до душі. І вони будуть сміятися, пліткувати і щось вигадувати. Але ж ти в мене велика дівчинка, з усім упораєшся, тим паче, що Його Величність буде поруч, і він не дозволить нікому ображати свою обраницю. А чутки... їх собі дозволяють тільки третьосортні люди, які тим і живуть, що обговорюють інших. Хіба нам є до них якась справа? - Я обережно кивнула, приймаючи таку підтримку.

- А моє вбрання? Не надто зухвало? - Я довіряла смаку мадам Піорі, але мені все одно здавалося, що такий стиль не схожий на мене звичайну, і що люди з подивом дивитимуться на оголені спину та руки. Чи може я себе накручувала?

- Ти неперевершена, моя маленька. І я кажу так не через те, що ти моя донечка, а тому що бачу перед собою дивовижну молоду жінку, гідну бути коханою.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 41 42 43 ... 106
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Приборкати дракона, Ліра Куміра», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Приборкати дракона, Ліра Куміра"