Читати книгу - "Дівчина друга. Притворись моєю, Єва Скайлер"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Далі я вже майже не чула і не розуміла, що відбувається, бо почала провалюватися в сон. Переді мною миготіли тіні, на фоні лунали голоси, потім мене крутили, садили і тільки укол у п'яту точку відчула сповна, і здається, послала доброго лікаря туди, звідки ми з мажором нещодавно повернулися. В ліс.
***
Макс
Ігор Петрович рекомендував звернутися до лікарні, зробити знімок легень, але я знав, що Бондар, якби могла, то точно відмовилася б. Вона настільки вперта, що нізащо не поїде до лікарні. Не ризикуватиме майбутніми змаганнями.
Розрахувавшись із лікарем, узяв ключі від машини, барсетку з документами і заглянув у кімнату, де поряд із сплячою «красунею» сидів Ден.
— Дай ключі від домофона.
— Навіщо? — не зрозумів той, насупившись.
— Зганяю в цілодобову аптеку та магазин за журавлиною. Зроблю Яні лікувальний морс.
— Я думаю це зайве.
— А ти не думай, — беззлобно відповів. — Якщо Бондар до ранку на ноги не поставимо, вона нас обох у рулон скрутить і морс уже з нас вичавить. Серйозно не розумієш, наскільки танці багато значать для неї?
Ден зітхнув і підвівся. Взяв з тумбочки ключі і простяг зі словами:
— Коли це вже закінчиться? Коли повернеш мені дівчину?
— Скучив? — посміхнувся, не приховуючи сарказму. — Не дрейф. У суботу благодійний вечір, якщо після нього батько не вгамується, далі діятиму сам.
— Гаразд, — неохоче погодився Ден і провів до дверей, хоча я і так знав, де вони знаходяться.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дівчина друга. Притворись моєю, Єва Скайлер», після закриття браузера.
