Книги Українською Мовою » 💙 Жіночий роман » Заручниця для мажора, Деріка Лонг 📚 - Українською

Читати книгу - "Заручниця для мажора, Деріка Лонг"

275
0
31.03.24
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Заручниця для мажора" автора Деріка Лонг. Жанр книги: 💙 Жіночий роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 41 42 43 ... 75
Перейти на сторінку:
6.2

*****

— Дивітька куди йдете! — кричу до чоловіка, який щойно безжалісно наступив на мою ніжку. — Не бачите куди йдете, то окуляри собі купіть.

Нахиляюсь до взуття, щоб витерти рукою пил, який потрапив на поверхню сапожків.

— Пробачте, чесно не хотів...

Мужчина років 40 старанно просить вибачення, та нахиляється до мого обличчя. Його різкі парфуми затмарюють мені свідомість, а густа борода на його обличчі, ніби «виколює» мені погляд.

Не встигла зайти в кафе, як мені зіпсували настрій. Хоча б чаю замовити, для покращення мого внутрішнього стану.

— Можливо потрібна допомога? — не залишає мене чоловік в спокою.

— Нічого не потрібно! — ричу.

Обираю потрібний столик та замовляю гарячого, зеленого чаю.

Де Макар? Невже та злюча секретарка мене надурила?

Обдивляюсь кожен кут кафе та шукаю свого майбутнього коханого.

— Ой, привіт!

Ну напешті, помічаю. Макарчик у випраній білій сорочці з папкою документів, в руках. Діловий хлопець, мужній, самовпевнений, від нього віє надією та грошима. Аромат грошей, це мій улюблений запах...

— Доброго ранку. — відповідає ніби я його колега по робі.

Не зупинившись ні на секунду, прямує до дверей.

— Ти куди поспішаєш? — намагаюсь зав‘язати розмову.

Але йому це не цікаво, він напружує очі та роздратовано зітхає.

— Тут відбувалась робоча співбесіда, зараз мені потрібно до офісу.

Відповів, аби відчепилась.

— А я тут подругу чекаю, але не Мілашку. Вона до речі, багато, що цікавого розповіла про ваші минулі відносини.

Макар не витримує напруги, і підходить до мого столику, очікуючи продовження теми про Мілану.

— Зрозумій, що це моя близька подруга. Я бажаю для неї тільки найкращого, тому не хочу розповідати її таємниці. Єдине що скажу, вона дійсно не знала як повідомити тобі правду, тому їй довелось обрати такий гіркий варіант.

*****

Макар

Все як я і думав.

— Зрозумів. — розвертаюсь та йду до дверей.

Краєм ока бачу, як до Каті прямує подруга і вони дружньо обіймаються.

Потрібно їхати додому, насправді мені сьогодні в офіс не потрібно, до того ж Сем сумує.

*****

— Ну що ти маленький? Мілана нас покинула, забувши, що ми були її частиною життя. Ось таке кохання, ось такі жінки...

Пес уважно дивиться на мене, і чухає вухо лапою. Пощастило, що в мене є пухнастий друг!

— На прогулянку, швиденько. — грайливо говорю до Сема.

— Гав, гав. — починає метушитись та шукати свою улюблену іграшку по кімнаті.

— Тільки будь мені слухляний, щоб ми не сварилися! — попереджаю і сподіваюсь, що він розуміє мою розмову.

*****

Час йде до зими, голі дерева, хитаються від вітру, сіра погода не додає радості до настрою. А коли ще настрій сірий...

То взагалі напружено себе відчуваєш. Дійшовши до парку, дозволяю Семчику погратись в м‘яча, кидаючи йому іграшку. Що ще собаці потрібно?

Смачно поїв, чудово час провів на прогулянці, іграшки купують, люблять, доглядають. Він щасливий, бо в нього є я, а я щасливий тому що маю надійного друга, нічого нам більше не потрібно.

Знаходимось поряд з фонтаном, біля якого декілька тижнів назад, Мілана зустріла свого таксиста. Я шукаю його поглядом, мені дуже хочеться його зустріти, щоб заглянути в хитрі очі.

Але він неначе спеціально, сьогодні не з‘являється в парку. Розумію, можливо він поряд з Міланою, в темлому ліжкові...

Ці думки мене нервують та напружують м‘язи.

— Все додому! — різко кричу до Сема. І він в ту ж секунду перелякано витріщається на мене.


 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 41 42 43 ... 75
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Заручниця для мажора, Деріка Лонг», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Заручниця для мажора, Деріка Лонг"