Книги Українською Мовою » 💙 Жіночий роман » Породжені хтивістю, Ксенія Євчук 📚 - Українською

Читати книгу - "Породжені хтивістю, Ксенія Євчук"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Породжені хтивістю" автора Ксенія Євчук. Жанр книги: 💙 Жіночий роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 41 42 43 ... 45
Перейти на сторінку:
Розділ 24

Данір.
 


Я чесно дивуюсь, коли хлопці заводять спокійну Реніль до будинку.
Вона мала б штовхатись і кричати, але вона посміхається.
Ні пов'язки на роті, ані зв'язаних рук.
Невже вона не противилась? Може хлопці втерлись в її довіру і вона знає, хто вони.
Мене напружує те, що Найтан тримає руку майже біля її талії.
Джеймс стоїть поруч них, але він зосереджений на Кейт. Ось і правильно.
Замість Джеймса мав бути Кріс, але я не дозволив йому.
Я досі злий на нього через те, що він тоді вивів мене на емоції, торкаючись мою дівчину. Це було дурно з його сторони, як і зараз дурно зі сторони Найта. Вони в курсі, що Реніль моя, але Найтану вона подобається.
Йому взагалі все живе подобається. Все, куди можна встромити свій хуй.
Він чисто довбанутий на голову алкоголік. Мені дивно, що я відпустив його до Реніль. Це була моя помилка.
Я підходжу до них і торкаючись Найтана за плече, відштовхую його вбік.
Він з розумінням виставляє руки перед собою в знак капітуляції.
Кошеня стискає напів відкриті губи в бантик і я стягую з її очей маску.
Ми одразу дивимось одне на одного і я бачу, що її очі горять від радості.
Мені від цього добре.
-Привіт. -вона посміхається.
-Привіт.
Дівчата по черзі підбігають до нас, обіймаючи Реніль і я починаю майже ревнувати її до подруг.
Кейт найбільше з усіх обіймає її, притискаючись до неї всім тілом. Вони обоє починають плакати і сміятись водночас.
Ми з хлопцями переглядаємось.
Всі дівчата такі?
Аніта майже скаче на мою дівчину і цілує її біля губ.
Я піднімаю брову, коли Крістофер закочує очі і кривиться.
Юстер підходить останній і дає їй величезну коробку якоїсь не знаної нам фігні.
Спершу я ревнував Реніль, але Юстер здається хорошим другом. Він захищає її, коли мене немає поруч. Як і Кейт.
Вони всі ще раз обіймаються і ми ведемо їх до загальної кімнати для святкування.
Камін палахкотить, телевізор включений, а стіл накладений їжею.
Готували Кіяра і Аніта. Кейт перша лізла на кухню, але в нас ледь не стався пожар, тоді я й вигнав її з кімнати і доручив їжу сестрам.
Найтан сказав Юстеру принести з підвалу весь запас алкоголю. Сказав Найт, але алкоголь - мій.
Крістофер один майже весь час сидів, нічого не роблячи. Він чекав, що я дозволю йому піти за моєю дівчиною.
Хуй йому.
Реніль всілась біля дівчат, але я не збираюсь сидіти далеко від неї.
Кіяра складає руки на грудях і махає головою, що вона не поміняється зі мною місцями.
Я складаю руки в знак молитви і вона сумно зітхає.
Встає з місця і ми мінаємось місцями.
Я розумію, що вона не хоче сидіти біля Найтана, але мені потрібна Реніль. Вибач, білявко.

Ми спокійно їмо і слухаємо дивакуваті розповіді Аніти. Реніль шукає якийсь цікавий фільм, а Найтан час від часу дивиться на алкоголь.
Я нахиляюсь і ставлю голову на плече Реніль. Вона щось каже і легко забирає мою голову. Посміхається мені яскравою посмішкою і піднімається зі стільця. 
-Перепрошую. -вона піднімає руку і всі погляди спрямовані на неї. -Я пропоную гру!
Найтан нарешті плескає в долоні, заворожено дивлячись. Я виколю йому очі, чесне слово.
Аніта зривається з місця і кричить:
-Так! Я за будь яку гру!
-Я не граю. -каже Крістофер, розкладаючись на дивані.
-Боїшся грати, щоб часом не програти? -Аніта правильно діє.
Вона гучна, але також вона вміє спровокувати людину, сказавши якусь чортівню.
-Тоді підніміть руки ті, хто грає.
Всі піднімають руки, включно Кріс.
Тільки тепер я бачу, що Юстер валяється на підлозі. А він ще навіть не пив.
Ми всі встаємо зі столу і дівчата сідають на диван.
Я з Джеймсом несемо скляний стіл і викладаємо на нього алкоголь.
Найтан і Юстер дають одне одному п'ять і беруться за бутилки.
Я б'ю їх по руках.
-Алкоголіки, заждіть, пізніше нап'єтесь.
Вони засмучено дивляться на Реніль. Давлять на жалість, йолопи.
-Ми можемо з'єднати алкоголь і гру. -вона показує на стіл.
Хлопці вириваються з моїх рук і сідають по обидва боки від неї, притискаючись.
Кейт б'є мене по плечу.
-Заспокійся, вони просто відпочивають.
Але я стискаю кулаки і ледь стримуюсь. Нехай дякують Кейт.

-Отже, пропонуйте варіанти.
-Правда дія?
-Фу, ми що в садіку? -каже Аніта.
-Ти-так. -відповідає Крістофер.
Ви обоє. Що за дивні у вас погляди?
-Щось інше?
-Я ніколи не?
-Можна.
-Я теж не проти.
-З алкоголем? 
Ми всі люто дивимось на Найтана.
-Та що? Алкоголь круто впишеться.
-Так, з алкоголем буде цікавіше!
-Ніхто не сумнівався, Юстере, що ти підтримаєш його. -видихає Кіяра.
-Тоді з алкоголем? Наливайте.
Я наливаю кожному повну склянку міцного червоного напівсолодкого вина. 
-Перший раз на щастя. -Юстер цокає об стакан Найтана, і вони залпом випивають його.
Аніта дає Юстеру підзвтильник, а Реніль зміряє їх поглядами.
-Все, граємо. Хто починає?
-Іменинниця?
-Можна. -Реніль встає і придумує, що можна сказати. -Я ніколи не била людину.
Всі хлопці, включно зі мною випивають. Дівчата переглядаються.
Звісно ніхто з них не бився. 
Але мене дивує Аніта. Вона піднімає склянку і випиває вино.
-Хто заслужив на те, щоб ти побила його? -знуджено питає Кріс.
-Я не пригадую, щоб в правилах було сказано, що я маю розказувати щось про свої пригоди.
Вони переглядаються, тому я говорю.
-Я ніколи не мав секретів.
Випивають всі, окрім Юстера і Аніти.
-В нас з Реніль є спільний секрет, так, королево?
Найт сміливо кланяється їй і вона підморгує йому.
До біса це.
Я припіднімаюсь і тягну Реніль до себе. Хлопці засмучено дивляться на мене і я посилаю їм свій найлютіший погляд.
Реніль падає на диван біля мене і розлючено зиркає.
-Що вже не так?
-Нічого, продовжуємо.
Піднімається Найтан.
-Я ніколи не спав з людиною своєї статі.
Ніхто не п'є.
Найт сідає і сам випиває весь вміст.
-Ти спав з чоловіком? -вражено запитує Кейт. -Чому ми не знали?
-Це не те, щоб важливо.
-Йому згодиться будь-яка дірка.
Кіяра фиркає і відсовується від хлопців ще дальше.
-Давайте я. -піднімає руку найменша.
-Тільки не ти.
Я думаю, що щось помінялось. Аніта здається сталкерила мого минулого улюбленця. Чому між ними зараз така ворожість?
-Закрий рот, я не слухаю тебе.
-Тільки ти не слухаєш мене, а тебе всі не слухають.
-Я слухаю. -Кіяра підіймає руку, і дивиться так, ніби хоче розтовкти Крістофера.
Аніта складає руки по боках і задирає голову.
-Я ніколи не займалась сексом.
Самоіронічно.
Вона сама ж випиває, коли ніхто цього не робить.
А ми так і не дізнаємось, чи Аніта займалась сексом, чи це через правила.
Наступила черга Крістофера.
-Я ніколи не сталкерив людину, якій на мене похуй. -він дивиться на червоноволосу, коли каже це.
-Ти такий непередбачуваний.
-Я знаю, пий.
Аніта випиває. Випиваю і я. 
Дивлюсь на Джеймса, поки він також не п'є.
Я так розумію, що з дівчат одна Аніта хвора. Крута діваха.
Я не помітив того, що Реніль знову розмістилась між хлопців і тепер посміхаєттся до них.
Це не для мене.
Я піднямаюсь і йду до сходів, бажаючи не бачити це.
-Ти куди?
І це питає не моя Реніль, а п'яний Найт.
-Кудись, де не буде чутно ваших криків.
-У твоєї дівчини день народження, а ти покидаєш її.
-Щось їй занадто добре, може після моєї пропажі вона подумає про мене.
Навіть коли я голосно про це говорю, Реніль не звертає на мене уваги.
Я справді вб'ю хлопців, коли її не буде поруч.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 41 42 43 ... 45
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Породжені хтивістю, Ксенія Євчук», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Породжені хтивістю, Ксенія Євчук"