Читати книгу - "Стіни в твоїй голові , Ріна Март"

Ми звикли до того, що до насильства (морального і фізичного) зазвичай схильні жінки. Як розпізнати чоловічий аб'юз і що з ним потім робити - подібні теми часто зустрічаються на неосяжних просторах всесвітньої павутини. При цьому тема жіночого насильства щодо чоловіка скромно замовчується.

Чому чоловіки про жіночий аб'юз не говорять? Причин тому кілька:

Негативні стереотипи про жіночу емоційність

Ворожі, негативні стереотипи щодо жінок становлять частину причини статистики жертв аб'юзу серед чоловіків. Так, поширені в суспільстві упередження щодо особливостей і поведінки представників жіночої статі - «справжня жінка повинна з нічого вміти робити три речі: капелюшок, салат і скандал» - утримують чоловіків в аб'юзивному союзі. Дитячі психотравми, пов'язані з поведінкою матері, також мають місце бути.

Однак причина, чому «сильна половина» стоїчно зносить дисфункціональну поведінку замість того, щоб замислитися над виходом із дисфункції, криється також у тому, що через стереотипні установки, чоловіки не розуміють, що вони зазнають насильства. «Аб'юз? Та це просто всі баби дури, істерички, стерви, королеви!».

Насправді, багато стереотипів, що описують нібито норми поведінки жіночої статі, сформовані на основі поведінки жінок, які страждають на психічні розлади. Наприклад, міф про те, що жінки мають емоційну нестійкість, низький самоконтроль, емоційно лабільні, «виносять мозок», високо-конфліктні, маніпулятивні, драматичні, інфантильні, перераховує звичайні клінічні прояви прикордонного (істеричного) розладу особистості. Усе це відрізняє їх від жінок із добрим психічним здоров'ям, витривалістю центральної нервової системи, терпінням і спокоєм.

Однак чоловіча психіка до того заточена під істеричну жіночу поведінку, що навіть зустрівши адекватну панянку, чоловік часом несвідомо починає її провокувати, щоб підточити під звичні рамки свого досвіду взаємовідносин із жінками, які страждають на прикордонний розлад особистості. Це вже інший вид відхилення від норми і працювати над собою в такому разі потрібно чоловікові.

Гендерні стереотипи

Іншу частину причини становлять гендерні стереотипи щодо чоловіків, які приписують норми чоловічої поведінки. Чоловіків соціалізують терпіти «жіночі примхи». Привчають до думки, що бути «побитим бабою» - соромно. Тому про це краще віджартовуватися або мовчати. Жінки з розладом особистості безперешкодно застосовують щодо чоловіків фізичне насильство, бо нормальний чоловік не підніме на жінку руку. Якщо ж чоловік схопить таку жінку з метою самооборони, вона викликає поліцію і голосить, що на неї накинулися з побоями.

Вкрай низька інформованість суспільства про гендерне насильство проти чоловіків призводить до того, що чоловікам нікуди подітися. Так, один чоловік зателефонував на гарячу лінію для жінок, які зазнають домашнього насильства, бо для чоловіків нічого подібного не передбачено. Там відповіли, що йому не вірять і що аб'юзер - це він, бо жінка апріорі не може бути аб'юзером.

З повагою, ваша Ріна Март. Не забудьте тицьнути кнопку «Підписатися»