Читати книгу - "Сильніше за обставини, Естрела Асферіс"

І все ж, що він задумав?

Мої роздуми перервала поява батька. Він був одягнений у святковий одяг, з чого я дійшла висновку, що мала рацію. Він справді вирішив діяти швидко. Невже шлюб?

- Все ж хочеш видати мене за когось заміж? - припустила я.

Цього разу батько все ж трохи привідкрив завісу таємниці, що ж на мене чекає далі:

- Не зовсім. Ти будеш глядачем. Принаймні в першій частині вистави ти участі не братимеш. А далі все буде залежати від учасників.

І він, взявши мене за руку, підвів до вікна. Розкривши віконниці, що в мене раніше не виходило, він відійшов убік. Таким чином я нарешті змогла роздивитися, де опинилася, і що відбувається.

А внизу дійсно щось відбувалося. Там зібрався цілий натовп перевертнів, усі в офіційних святкових костюмах. Всі посідали в очікуванні початку церемонії. По центру, біля арки, чекав жрець. Не вистачало тільки нареченого і нареченої з найближчими родичами.

Я обернулася до батька, бажаючи запитати, що він таке задумав? Невже поведе мене до арки в тому одязі, в якому я досі перебувала? Чи мені доведеться переодягнутися у святковий? Тільки де він тоді, цей одяг?

Але батька вже не було в кімнаті. Я стала очами вишукувати якісь зміни в навколишньому оточенні, адже для чогось же батько приходив сюди. Але нічого начебто не змінилося.

І все ж, навіщо батько приходив? Повідомити, що я буду глядачем, а не учасником майбутніх подій? Занадто просто для нього. Який у нього план?

Так і не розгадавши задумку батька, я повернулася до вікна. Адже не дарма батько відчинив його. Те, що вибратися через нього я не зможу, я знала точно. Спочатку потрібно дезактивувати щит, а оскільки коду я не знала і сильною магією не володіла, то і зробити цього ніяк не могла. Значить, як сказав батько, буду глядачем.

І я почала стежити за тим, що відбувається внизу. А там розгорталася цікава сцена. З'явився мій батько в супроводі нареченої. Мене, чи що? Але як? Адже я тут? Чи це обманка? Але навіщо?

Поки що всі ці запитання залишалися без відповіді. І я продовжила спостерігати. Батько підвів фальшиву наречену до нареченого. Цікаво, нареченого він теж фальшивого виставив? Чи він реальний? Чи здогадується, що незабаром стане пішаком? Чи батько справді хоче мене з ним одружити? Тоді навіщо використовувати фальшиву наречену?

Дедалі більше запитань виникало в моїй голові, поки я невідривно стежила за тим, що відбувається. Нарешті жрець почав церемонію, але тут сталося щось дивне. Посеред проходу, майже поруч із фальшивою мною наче з повітря проступив дуже знайомий силует. Придивившись, я впізнала Тесара. Мій суджений прийшов за мною!

Не передати словами, як я зраділа, але водночас серце стурбовано стиснулося. Значить ось яку виставу батько мав на увазі.

Мій суджений прийшов викрасти мене прямо з церемонії, а батько, передбачаючи такий результат подій, підмінив наречену. Знаючи батька, саме він заманив Тесара сюди. Але навіщо тоді знімати з нього невидимість? Нехай би викрав фальшиву мене, і потім виявив свою помилку. Але ні, батькові навіщось знадобилося розкривати плани Тесара, практично зловивши його на "місці злочину". У чому сенс усього цього?

Батько, за яким я дуже пильно спостерігала, щось сказав. Тесар відповів йому. Я не чула слів, але з виразу обличчя здогадувалася про сказане. Потім батько знову щось вимовив, думаю, щось вельми провокаційне. Це було помітно з того, як на мить обличчя Тесара стало трохи роздратованим. Але за мить вираз його обличчя знову був досить спокійним, і я б навіть сказала, гордовитим.

Але ось Тесар зробив кілька кроків, що відокремлювали його від фальшивої мене, і вдивившись у її обличчя, повернувся до мого батька. Той знову щось промовив, на що Тесар у роздратуванні проричав те, що навіть я почула:

- Що ти з нею зробив?

Тут я вже не витримала, і крикнула:

- Тесаре, це обман. Я тут.

Не знаю чому, але ніхто мене не почув. Що? Щит не тільки не дає вийти і увійти, а й звуки гасить? Але як тоді я почула слова Тесара? Як мені дати зрозуміти, що я тут? Я впевнена, що Тесар не один прийшов на церемонію. Судячи з невидимості, яку хтось зняв, тут ще щонайменше є Антуан, а щонайбільше, і вся команда хлопців.

Як мені підказати, де мене шукати? Звуки щит гасить, а як щодо написів чи плакатів? Має ж бути якийсь спосіб.

А як щодо магії? Якщо тут є Антуан, то він може засікти магічний сплеск. Єдина складність у цьому способі - я можу використовувати тільки побутову магію, і то - це моя межа. І що робити?

Сонце світило дедалі яскравіше, минула не одна хвилина відтоді, як з Тесара злетіла невидимість. А я все не знала, як же мені вчинити, як подати знак моїм друзям і Тесару, що я тут.

Коли сонце стало сліпити очі, я хотіла прикрити їх рукою, щоб продовжити стежити за тим, що відбувається. Але тут мені спала на думку досить тямуща ідея: що, як скористатися сонячним світлом. Я відвернулася від вікна, шукаючи поглядом хоч щось, що дало б змогу переломити промінь світла. Мені потрібна була будь-яка відбиваюча поверхня.

Я дедалі більше нервувала, не знаходячи нічого потрібного. Але нарешті удача повернулася до мене обличчям, і я помітила в дальньому кутку невелике дзеркальце. Побігши туди, я ледь не розтягнулася на підлозі, не помітивши перешкоду. В останню мить мені вдалося згрупуватися, і зробивши перекат, я опинилася поруч із потрібним предметом.