Читати книгу - "Сестри назавжди, Маїра Цибуліна"

- У вас так жарко. І

- А хто там виглядає з-під ковдри? - Геня питається. - Іди, поцілуй сестричку.

Марійка підходить ближче до ліжка і каже: «Привіт».

- Прівєт.

Може його краще на російській мові написати, бо на українській воно виглядає якось кострубато, незвично.

- Поцілуй брата, - каже Геня.

- А у нас, між молодими, так не вітаються.

Я собі тут думала, щоб Русланові слова не вводити у текст, щоб не кривдити нашу українську мову. Але тут згадала, що вона і без того сильно занедбана. Тому я буду робити, як всі інші письменники: не буду забороняти Русланові висловлювати його думки.