Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Кохати або помститися 📚 - Українською

Читати книгу - "Кохати або помститися"

532
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Кохати або помститися" автора Тетяна Кирик. Жанр книги: 💛 Любовні романи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 41 42 43 ... 46
Перейти на сторінку:
видно, що Тася уся світилася від щастя. «Яка я була би рада, якщо б ти зміг до мене навідатися.» — мрійливо відповіла вона. «Може якось і навідаюся, коли ми все правильно зробимо», — якось загадково відповів їй Ігор. Настала німа пауза. Ігор знайшовся та запитав: «А що ти плануєш робити в кімнатах?». «Маленька буде за спальню. А велика, звісно, вітальня. Її я бачу рожевою, або бузкового кольору. Який колір краще?» — сказала дівчина. «Та то вже тобі вирішувати. Я люблю холодні кольори — синій або зелений», — відповів Ігор. Дівчина надула губки. «Чого ти скривилася?» — весело запитав чоловік. «Не хочу синю, не хочу зелену», — ледь промовила вона. «То й не роби. Я що наказую?» — промовив Ігор. Розмова якось зайшла в нікуди. Вони попрощалися. Після розмови Тася чогось зажурилася. Потім пішла на кухню готувати. Нова чепурна кухня піднімала їй настрій. Готувати на такій було саме задоволення й Тася швидко забула про розмову. Так пройшло кілька місяців. Вже в середині осені вона почала відчувати, що з нею щось так та не так. Перша її реакція була — страх. Вона злякалась та побігла до жіночого лікаря, де той підтвердив їй, що вона вагітна десь приблизно два місяця, або як кажуть лікарі — дев'ять тижнів. Тася дійсно злякалася. «Що тепер буде? — думала вона. А потім на одній з благодійних вечірок, які Тася досі мала відвідувати, вона натрапила на Олександра, якого вже певний час не бачила. Він побажав відвезти її до дому, щоб подивитися, де вона тепер мешкає, та як обставила квартиру. Коли вечірка закінчилася Олександр та Тася вийшли з будівлі та пішли разом до стоянки. Тася сіла у авто. «Як я давно тебе не бачив? Ти повернулася у Київ, а чому не захотіла знов поїхати у Дніпро?» — питав її чоловік. «Не знаю. Мабуть через цю нову квартиру. Вона мене вся захопила», — відповіла Тася. Приїхали. Вони зашли у під'їзд та Олександр запитав: «Ти навмисно купила квартиру в тому ж районі, де я її тобі колись зняв?». «Так. Мені дуже подобається цей район. Та квартиру мені купували без мене. Дякую, що врахували моє таке бажання», — відповіла Таїсія. Вони зайшли у квартиру. Олександр почав її роздивлятися. Квартира мала дві кімнати та велику кухню. В кухні вже був зроблений ремонт, а от в кімнатах тільки на половину. Тася запросила його саме в кухню. «Цікава задумка!» — похвалив її друг. Кухня була зроблена в національному етнічному стилі. Навіть була зроблена штучна цегляна піч, в якій знаходилася вбудована духовка. Піч була ще й розмальована. «Це ти її розмалювала?» — спитав чоловік. «Ні. Це дизайнер», — відповіла Тася. «Дуже нагадує стару літню бабусину кухню. В неї майже така піч була, тільки справжня», — пригадала Тася. «Сідай зі мною та повечеряємо!» — запропонувала вона та дістала щось з холодильника. «Це запіканка», — пояснила вона другу. Олександр повернувся з ванної кімнати та похвалив ремонт, що там був. «То все дизайнер. Але вони враховували і мої побажання. Я теж задоволена», — сказала Таїсія. «Так значить тобі віддячив Ігор?» — зробив підсумок чоловік. «Та вже ж віддячив», — відповіла Тася та сумно подивилася на Олександра. Він побачив, що ця тема неприємна для неї. Тася розігріла страву та розрізала на шматки. Почали вечеряти. «Ну як твої справи зараз?» — спитав Олександр. «Ти ж вже питав», — промовила Тася. «Та я бачу, що ти якась дивна зараз. От мені й здалося, що ти мені щось не договорюєш», — промовив чоловік. «Тоді скажу тобі, як другу. Я вагітна, вже приблизно два місяці», — відповіла дівчина. «А Ігор знає?» — запитав Олександр. «Ні. Ти перший», — відповіла Тася. «Такі речі спочатку кажуть коханому чоловікові», — промовив Олександр. «Але ж ти казав, що ти мій друг. Друг з яким я ще сплю», — нагадала Тася. «Так. Але ж між нами вже давно нічого нема. Окрім дружби», — нагадав чоловік. «Тому тобі й кажу. Що ти мій найкращий друг. Бо більше нікому. Твоя дружба дуже коштовна для мене», — відповіла Таїсія. «За це дякую», — сказав Олександр та запитав: «А що ж ти будеш робити? Коли Ігорю скажеш?». «Я не знаю. Я боюся. Останній раз ми дуже посварилися. Я бачила який він може бути лютий. Та тепер боюся його такого», — пояснила Тася своє вагання. «Та не бійся. Може він ще зрадіє. Він дуже мріяв мати маленьку донечку. То народиш дівчинку й він зрадіє ще дужче», — якось намагався підбадьорити її Сашко. «Але ж ти знаєш, в нього свої плани», — заперечила йому дівчина. «Та не звір же він?» — сказав Олександр — «Не гайся, кажи йому скоріше». Якось на тому й порішили. Олександр поїхав, а Тася вирішила полетіти знов у Іспанію та вже там все розповісти своєму чоловіку. Вона знов вирушила у дорогу. А Ігор прилетів до Іспанії вже зі своїми планами.

Вона приїхала у свій будиночок перша. Він був якийсь сирий та неприбраний. Хоча вона дуже втомилася, але почала його прибирати. Вона протерла вікна, усю пилюку в домі витерла, а потім зайнялася підлогою. З ніг вже валилася, але потім згадала, що нічого не їла, бо їсти зовсім нічого. Вона одягнулася та поспішила в давно вже знайомий ресторан. Там вона придбала якийсь тістечка, хліб. Зайшла в лавку поруч та купила сир, декілька видів. Ось тепер можна бути спокійною. Прийшла та лягла на ліжко. Їй здалося, що хтось на неї дивиться й вона кинулася. Дійсно над ліжком стояв Ігор та дивився на неї. Він ще був одягнений. «Ти так чудово виглядаєш, коли спиш!» — повідомив він їй. «Я заснула?» — запитала вона. «Так. Я стукав у двері. Потім сам відчинив», — відповів їй чоловік. «О-о-о» — тільки й відповіла вона. Тася сіла на ліжку, роздивилася навкруги. Ігор вийшов, заніс у кімнату валізу. «Як я за тобою скучила!» — промовила Тася та протягнула до нього руки. Він нахилився до неї та обійняв її. «Я тут кругом прибиралася, навіть не одпочила після літака та дороги. Сил не маю зовсім», — намагалася виправдати свій стан Таїсія. Він стягнув її з ліжка. Вона стала на підлогу. Ігор знов почав її обіймати та цілувати. «Я так радий тебе бачити!» — промовив він до неї. Пішли до кухні. Тася показала йому, що має на вечерю та Ігорю було якось однаково. Сіли разом вечеряти. «Завтра поїдемо у Ронду скуплятися. А потім будемо робити,

1 ... 41 42 43 ... 46
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Кохати або помститися», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Кохати або помститися"