Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Заборонені чари 📚 - Українською

Читати книгу - "Заборонені чари"

479
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Заборонені чари" автора Олег Євгенович Авраменко. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 41 42 43 ... 138
Перейти на сторінку:
підійшов до сестри і переконався, що це справді жіночий халат, причому пошитий явно не за середньовічною технолоґією світу Конорів. — Де ти його взяла?

— Тут, — лаконічно відповіла Джейн, вказавши на порожнє крісло перед столом. Саме в цьому кріслі під час усіх своїх попередніх відвідин Кейт знаходив місцеве вбрання Маріки — синю оксамитову сукню та білі шовкові спідниці.

Кейт доторкнувся до м’якої тканини халату. Він не був теплим у достотному розумінні цього слова, але на вивороті залишався трохи вологим і ще зберігав свіжий запах Марічиної шкіри з ледь відчутною домішкою її улюблених парфумів „Шанель“. Отже, вона нещодавно його зняла. А це означало…

— Маріка десь тут, — сказав Кейт і роззирнувся довкола, неначе Маріка могла ховатися десь у кутку. Переконавшись, що двері кабінету зачинені на засув зсередини, він уточнив: — Десь у цьому світі. Перевдяглася й пішла когось відвідати. Але будь-якої миті може повернутися.

— Тим краще, — промовила Джейн і сіла в крісло. — Зачекаємо її. Власне, саме з нею я збиралася побалакати.

— Про що?

Джейн не відповіла. Вона дивилася повз брата на портал, ніби чекаючи, що звідти от-от з’явиться Маріка.

Кейт посунув стільця й сів так, щоб затулити від сестриного погляду портал. Тоді вона повернула голову і задивилася на двері.

— Джейн, давай поговоримо, — примирливим тоном сказав Кейт. — Я вже питав, чи стежила ти за мною…

— А я вже відповіла, що так.

— Це батько тобі доручив?

— Ні.

— А хто?

Джейн нарешті зволила глянути на нього.

— Ніхто. Я сама. Інші тебе не підозрюють.

— А ти чому запідозрила?

— Бо на власні очі бачила, як ти упадаєш коло Маріки. Я швидко збагнула, що ти не просто вдаєш закоханого, а справді закохався в неї. А спробувавши поставити себе на твоє місце, я дійшла висновку, що заради свого кохання ти ладен на все — навіть на зраду.

— І ти нікому не сказала про свої підозри?

Джейн заперечно труснула головою:

— Ні, нікому.

Кейтові відлягло на серці. Чомусь він одразу повірив сестрі, хоча жодних об’єктивних причин довіряти їй не було. Радше навпаки, він мав вагомі підстави сумніватися в правдивості кожного її слова. Але зараз вона не брехала — Кейт був цього певний. Попри десять років відчуження, він досі гостро відчував глибину її щирості. Часом це завдавало йому болю — коли він бачив, що Джейн ненавидить його затято, безкомпромісно, всіма фібрами своєї душі…

— Ти давно здогадалася, що я обманюю наших?

— Вже півроку, не менше. А позаминулого тижня з’ясувала, що ти знаєш шлях до світу Конорів.

— То чому не виказала мене?

Джейн силувано посміхнулася:

— Будь певен, не з великої любові до тебе. І справа навіть не в родинній солідарності. Просто в мене також рильце в пуху. Я майже зразу розкусила Маріку, і дарма батько звинувачував мене в нетямущості. Від самого початку я звернула увагу, що Аліса мало не лантухами закуповує білизну та косметику, а згодом простежила, як вона вночі потай переносить усе це до старовинної бібліотеки. Тоді я й зрозуміла, що Маріка вміє користуватися порталом. Правда, спершу думала, що вона мешкає на Землі, в якійсь бідній країні, й заробляє собі на життя продажем цих речей. Але її вихватки феодальної принцеси, незнання багатьох елементарних речей про сучасне життя зрештою навели мене на думку про інший світ. А остаточно я переконалася, коли провела в Алісинім кабінеті обшук і знайшла книжки слованською мовою. Певна річ, я ні на мить не припустила, що то старі грецькі книжки.

— І ти мовчала аж півтора року? Чому?

— Через Алісу.

— А вона тут до чого?

— Вона одна з них. Вона з тих, кого наші називають ментальними мутантами, виродками, чудовиськами. Але Аліса не чудовисько. Вона така ж людина, як ми. Маріка теж людина… хоча й неабияке стерво.

„Батько припустився помилки,“ — подумав Кейт, проіґнорувавши останню фразу сестри. — „Він дуже наполегливо переконував нас, що всі МакКої — виродки, чудовиська, мутанти, які не мають права на існування. А коли замість чудовиськ ми побачили нормальних людей, всередині нас щось надірвалося. Ми засумнівалися не лише в батькові, а й в усіх наших старших, у непомильності наших ідеалів. Мабуть, і в часи Заборони серед Послідовників було чимало таких, як ми, і, саме завдяки їхній позиції, МакКоїв не винищили до ноги…“

А вголос він сказав:

— Отже, ти мовчала-мовчала, та врешті розповіла. Сумління замучило?

— Яке, до дідька, сумління! — скривилася сестра. — Ревнощі! Коли я зрозуміла, що Аліса спить з Марікою, то так розізлилася через її зраду, аж втратила голову. Замість поговорити з Алісою, з’ясувати наші стосунки, я здуру пішла до батька й розповіла йому про свої підозри щодо Маріки. Зараз мені соромно це визнавати, але тоді я дуже сподівалася, що батько негайно влаштує її викрадення, і вона назавжди зникне з Алісиного життя. — Джейн сунула руку до кишені своїх штанів, потім звернулася до брата: — Поверни мої сигарети й запальничку. Обіцяю не влаштовувати пожежі.

Кейт машинально дістав пачку сигарет з запальничкою й віддав їх Джейн. Приголомшений сестриними словами, він навіть не подумав про те, що палити тут украй необачно.

Тим часом Джейн неквапно розкурила сигарету і зробила першу затяжку.

— Та ти аж очманів, братику! — насмішкувато мовила вона. — Ти справді ні про що не здогадувався?

— Я… навіть не уявляв… — розгублено промимрив Кейт. — І подумати не міг…

— Про мене чи про Маріку?

— Ну… про вас обох. І про Алісу також.

— Тоді

1 ... 41 42 43 ... 138
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Заборонені чари», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Заборонені чари"