Читати книгу - "ЛІТОПИС САМОВИДЦЯ"

5 Там же: немає «Гедеон».

6 Там же: «а потом». 7 Там же: «скончалась».

8 У праці О. Рігельмана: «в Андрусах».

9 У сп. Козельського: «дяк з списком».

10 У вид. Бодянського: «як-то».

Того ж року посел великій королевскій, воевода черніговскій Біневскій был на Москві, которому шляхту и міщан литовских, 103 зостаючих в полону 1 на Москві, отдавано 2 на волю з жонами и дітми и усіми набитками. Также и посланці гетмана Бруховецкого частіе на Москві бывали в кривдах от воевод, зостаючих по городах, от которих люде поносили, на що жадного респонсу не одержовал 97, а найболше як был подписок с канцеллярії Мокріевич и Карбанович 3, тіе знати дали, же козаки юже нізащо, и якоби ляхом вскорі Україну отдадут. Того ж часу и грамота его царского величества пришла, же боярин в килкадесять тисяч войска на Україну зимою бити міл. З чого барзо Бруховецкій собою и уся старшина стривожили, того ся боячи, жеби не отдано України королеві.

Того ж часу з осени 4 много Козаков з Запорожа на зиму пришло.

Того ж року и літа на Москву приехали два патриярхи: александрийскій и антіохийскій Паїсий, а то на жадання и поселство его царского величества патриярху московского судити Никона 98. При которих патриярхах собор бил на Москві, и на том соборі патриярху московского зложили з патрияршества в простіє чернци и в заточеніе послали, а на его місце иншого патриярху посвятили. Але жадной ереси на патриярху не показалось, тилко з ненавести тое учинили бояре, и послі того великая стала мешанин а на Москві.

Того ж часу ніякийсь 5 Стенка Разин 6 з Дону поднялся с козаками своеволними 7 и пойшол на Хвалинское море, и там прибрал много своеволі, и по городах воевод мордовал, а людей посполитих собі приворочал, аж і Астрахань узял. На которого по килка крот посилали и нічого оному радити не могли, же стрелци до него на тую 8 своеволю приставали. Которій през 9 килка літ тое робил, поколя оного зрадою узято, як уже повернул ку Дону, и на Москві оного чвертовано 10.

Того ж літа фортелем своїм Дорошенко подхожовал Бруховецкого, маючи собі способного и помочного метрополиту, которій през чернца 11 Пивского намісника Якубенка, оного так писмами, як и словесно, обецуючи Бруховецкому цале 12 уступити гетманство усего, толко жеби вкупі зоставало козацтво. Чому повіривши, Бруховецкій гетман дался намовити и почал брати ненависть на Москву. 104

1 У сп. Судієнка і в вид. Бодянського: «полоню».

2 Там же: «отданно».

3 У вид. Бодянського: «Якубович тое...»; в сп. Козельського: «Гурданович»; правильно «Кашпурович».

4 У вид. Бодянського: «в осени».

5 Там же: «якійсь».

6 У сп. Козельського, Судієнка і в вид. Бодянського: «Рагожин Степка».

7 У сп. Судієнка і в вид. Бодянського: «с военними».

8 Там же: «в тую».

9 Там же: майже скрізь замість «през» вживається «чрез».

10 У вид. Бодянського: «на Москві четвертовано».

11 Там же і в сп. Судієнка: «ченца».

12 У вид. Бодянського: немає «цале».

На початку 1, о Богоявленії, зехалися усі 99 полковники в Гадячое, и гетман Бруховецкій учинил раду с полковниками, судями и усею старшиною, и поприсягли себі, же юже конечно отступити от его царского величества и по орду слати, и воевод, и москву з городов отсилати, албо з ними битися, ежели би не уступали з городов, на що усе доброволне позволили 2 усі обще. Того ж часу нічого не отволікаючи, полковники, скоро поприездили вдоми, почали задор чинити з воеводами и на масляници 3 всюди почали ся быти з москвою и воевод побрали. А найпервей в Гадячом воеводу вислал был зовсім гетман Бруховецкій, але, подобно, за его ж позволеням задор учинили козаки и, подужавши москву, побдирали, а инних позабивали, и воеводу з жоною узяли в замок на год . Также и в Прилуці , Миргороді, Батурині воевод побрали, а людей при них будучих погубили, а сосницкого 100 и новгородского и стародубовского подостававши в замкох 4 приступами, запорозскіе козаки з мещани 5 усіх побили. Ніжин зась и Чернігов и Переясловле міста попустошени и попалени, а замки зоставали през усе літо в облеженю от Козаков и усего посполства.

Зачавши гетман Бруховецкій тое непотребное діло, послал посланцов своїх Степана 6 Гречаного в Крим до хана, чинячи згоду и затягаючи орду на москву 7. А других послов своїх вислав Григорого 8 Гамалію и Лаврентія Кашпуровича канцелляристу 101 на Білагород, до Цариграда, до цара турецкого, поддаючися оному, жеби его принял под свою борону. Навесну, зараз скоро трава подросла, того ж часу зараз 9 князь Ромодановскій з войсками его царского величества подступил под Котелву и там Козаков облег. Козаки зась, зостаючіе под рейментом гетмана Бруховецкого, почали свою приязнь отміняти и до Дорошенка посилати, жеби з Чигирина вийшовши, за Дніпр переправовался, обецуючися оного за гетмана приняти, також и Сірко и з Чернігова полковник Демко Многогрішній. На которіе їх слова Дорошенко до Чернігова послал своїх Козаков, а сам Дорошенко, переправивши Дніпр, потягнул под Опушное 10.

Того ж часу и орда с Криму вийшла с посланцями Бруховецкого и Дорошенковими, и часть пришла под Гадячое, которим виконал присягу Бруховецкій, и татаре присягли.

1 У вид. Бодянського і сп. Козельського: «на початку року того».

2 Там же: «позволилося».

3 Там же: «на мясници»; у сп. Козельського: «и на масной неделі»; «наго». 4 Там же: «замков»; у сп. Козельського: «замок». 5 У вид. Бодянського: «міщанами».

6 В усіх інших списках: «Стефана».

7 У вид. Бодянського: пропущено «на москву».

8 Там же і в сп. Судієнка: «Григорія».

9 У сп. Козельського і