Книги Українською Мовою » 💙 Еротика » Невинна для мажора, Ольга Суниця 📚 - Українською

Читати книгу - "Невинна для мажора, Ольга Суниця"

2 121
0
29.08.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Невинна для мажора" автора Ольга Суниця. Жанр книги: 💙 Еротика / 💛 Романтична еротика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 41 42 43 ... 65
Перейти на сторінку:

-        То давай, випробуй свої сили, - кривить губу Ігор. Все ж таки алкоголь дає йому сміливість.

-        Ігоре, краще не наривайся, - тикає в нього пальцем Стас. Бачу як напружується все його тіло. - Настя моя і тримайся від неї подалі.

Ігор хмикає і робить крок в сторону брата.

-        Ця дівчина занадто хороша для тебе. Ти все зіпсуєш. Чому б тобі не знайти собі таку, які в тебе вже були?

-        Твоїх порад я не потребую, - голос Стаса стає ще нижче. Він сильно роздратований і мені це не подобається.

Не вистачало, щоб ще побились.

-        Хлопці, може ви обоє заспокоїтесь і розійдетесь мирно, - миттю опиняюсь між ними і торкаюсь однією рукою Стаса, іншою Ігоря.

І одразу отримую шалені погляди в свою сторону. Вони явно не підтримують моєї думки.

-        Настю, краще відійди. Ми з братом самі розберемось, - досить стримано говорить Стас.

Він намагається мене відштовхнути, але я не рухаюсь.

-        Я не дам вам через мене сваритись і не відійду, поки ви не розійдетесь, - впарюю в нього впертий погляд.

Стас міцно стискає губи. Розвертаюсь до нього і кладу долоні йому на груди, котрі високо підносяться від важкого дихання. Головне заспокоїти його. Бачила, як може вийти з себе. Він пропалює мене поглядом, а потім дивиться на свого брата.

-        Що тут взагалі коїться? - у вітальню влітає власник дому і стрімголов прямує до нас, а за ним поспішає моя тітка. - Чого ви галасуєте на весь будинок?

Ну ось, зазвичай нікого в домі не зустрінеш. А як тільки почалась сутичка, всі тут.

-        Нічого не відбувається, все в порядку, - неохоче відповідає Стас і відходить від брата, тягне мене за собою.

Павло Анатолійович опиняється між хлопцями, повертається до Ігоря і бачить розбиту губу.

-        Що це таке? - тягнеться до обличчя сина і стискає пальцями підборіддя. Розвертається до Стаса і впарює в нього сердитий погляд. - Це ти зробив? Що це ви вже не поділили?

Його погляд падає на мене і здається він здогадується в чому справа. Мені соромно і я ніяково відводжу погляд. На автоматі тулюсь до Стаса, шукаючи захисту. Той обіймає мене за талію і притискає сильніше.

-        Ми просто посперечались, нічого особливого, - на диво спокійно відповідає мій хлопець.

-        Так, тату, - озивається Ігор і торкається розбитої губи. - Вже все гаразд. Ми все вирішили.

-        Дивіться, щоб це “нічого” не вилилось у велику проблему, - ще один звинувачувальний погляд в мою сторону. - І щоб я більше цього не бачив. Ви брати і маєте триматись разом.

Які чудові слова, нажаль вони до них не прислухаються.

-        Обов'язково, - бубнить Стас.

Він бере мене за руку і тягне геть з їдальні. Коли проходимо повз тітку Соню, ловлю на собі її схвильований погляд. Перед нею ніяково. Вона мене приютила, а я посварила братів.

У вітальні Стас веде мене до виходу.

-        Куди ми? - здивовано запитую.

-        Поїмо поза межами цього дому, - сухо відповідає. - Тут завжди хтось заважає.

-        Ми навіть не одягнені, - протестую.

-        Нічого, в машині тепло, - кидає на мене короткий погляд. 

Розумію, що вмовити його залишитись нереально. Він сильно злий на брата і з батьком теж не хоче спілкуватись. Все ж таки у Стаса важкий характер. До нього ще треба знати підхід. Згадую Ліну, їй напевно не легко давалось втримати його біля себе. Але я йому потакати не буду, хай навіть не мріє.

Виходимо на двір і на порозі зупиняємось. Шокована спостерігаю, як до будинку під'їжджає поліцейська машина. Всередині ниє неприємне відчуття. Страх котиться по венах, змушує ноги трястись.

Ми спостерігаємо, як з машини виходять два поліцейських і по сходах піднімаються до нас. Відчуваю, як Стас сильніше стискає мою руку. Він теж здогадується, для чого вони тут.

-        Вишневський Станіслав Павлович? - сухо запитує один з правоохоронців. Він байдуже ковзає поглядом по мені і знову дивиться на Стаса.

-        Так, - коротко відповідає.

-        Вас заарештовано за побиття Смичка Івана Тарасовича, - продовжує інший. - Пройдіть з нами.

Стас відпускає мою руку, нахиляється і цілує в губи.

-        Скажеш Камілі, що вона поки що за головну, - спокійно говорить, ніби ні в чому не бувало. - Вона знає, що робити.

-        Ні, - панічно шепочу і качаю головою.

Не хочу його відпускати, тому чіпляюсь пальцями в його руку. Та Стас відсторонюється і на прощання посміхається мені. Один з поліцейських чіпляє йому на зап'ясток наручники і веде до машини. Так просто і без жодного клопоту. Без жодного звуку.

Розгублена і шокована стою одна на порозі, спостерігаю, як вони садять його в машину, а потім спокійно від'їжджають. Холодний вітер різким поривом дує в обличчя. Я тремчу всім тілом, але не від того, що змерзла, а від того, що мені страшно за Стаса.

Ще декілька секунд я не рухаюсь і переварюю все, що тільки що сталось. А потім біжу в будинок по допомогу. Треба щось робити. Треба рятувати Стаса.

 

1 ... 41 42 43 ... 65
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Невинна для мажора, Ольга Суниця», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Невинна для мажора, Ольга Суниця"