Книги Українською Мовою » 💛 Короткий любовний роман » Знайомство у клубі, а після несподівана вагітність, Ганна Корт 📚 - Українською

Читати книгу - "Знайомство у клубі, а після несподівана вагітність, Ганна Корт"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Знайомство у клубі, а після несподівана вагітність" автора Ганна Корт. Жанр книги: 💛 Короткий любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 42 43 44 ... 68
Перейти на сторінку:
Глава двадцять сьома. Юля

Нічого не було. Я не змогла. Спинила його в останній момент. Заплакав наш син і він пішов його заспокоїти, а я залишилася одна в напівтемній кімнаті лежати на ліжку. Дихання збилося, обличчя розчервонілося. 

Коли я нарешті зізналася Антону що соромлюся показувати йому своє більше не ідеальне тіло то відчула сильне полегшення. Мабуть, це і стало причиною що  мене розв'язався язик і я промовилася йому про новий комплект білизни який він мене майже силоміць змусив приміряти й показатися йому у ньому. 

Спочатку я відчула сильну невпевненість та страх, потім в мені прокинувся азарт. А потім знову страх коли побачила своє відображення у дзеркалі ванни. Та він щезнув у той самий момент коли я переступила поріг кімнати й зачинила за собою  двері. Побачивши реакцію чоловіка на мою появу залишилася лише невеличка розгубленість. 

Його погляд, напружене тіло, гаряче дихання й слова додали упевненості та розпалили мене, змушуючи метеликів почати злітати десь в районі живота. Через це я чомусь відчувала себе так ніби уперше збираюся  оголитися перед чоловіком.

Він хотів мене такою якою я зараз є. Я бачила це фактично відчула фізично. І я його хотіла не менше. Але... 

В один момент в моїй голові щось клацнуло і я спинила його й сказала що зараз не можу.  Я бачила що слова давалися йому важко не лише через уривчасте дихання

— Усе гаразд. Я почекаю, — сказав Антон і відсторонившись пішов до сина. 

Щойно за ним замкнулися двері я схопилася за обличчя й мало не завила в голос від досади. В той момент я відчула себе найбільшою дурепою у світі. 

Антона довго не було. Плач Гришка давно стих і здається я чула як грюкнули двері туалету. І я прекрасно розуміла чому він пішов саме туди. З ним то все зрозуміло, а от що мені було робити у той момент я не знала. 

Бажання в мені вже було розпалене і задовольнити його могло лише те чому я завадила. 

Чесно не скажу в який момент в мені прокинувся цей комплекс, але він мені дошкуляв, дуже! 

Мабуть, це почалося ще в пологовому. Я лежала у палаті з ще трьома жінками. Хоча жінкою серед нас чотирьох можна було назвати лише тридцяти п'яти річну Катю яка народжувала вже третього. Іншим двом дівчатам було не більше двадцяти п'яти. Якось у вечері ми розговорилися й виявилося що я єдина первородка в палаті. 

Вони й нарозповідали мені історій про те що чоловіки втрачають інтерес до жінки після пологів. Потім історії потрапляли в інтернеті. На основі цього я почала у собі сумніватися й накручувати себе як виявилося даремно. 

Відвідувати психотерапевта я припинила ще бувши на восьмому місяці вагітності. Спочатку через ускладнення потім часу бракувало, а ще пізніше взагалі якось зрозуміла що мені то ні до чого. 

Звісно ж це не правда, але мені подобається думати що його допомога мені не потрібна. 

Коли Антон повернувся в кімнату я вже лежала у ліжку під легкою ковдрою й удавала що сплю. Чоловік обережно ліг поруч, поцілував мене в маківку й ліг поруч. За кілька хвилин у тиші було чути його рівне дихання й тихе сопіння. 

Я ж не спала майже усю ніч.  Кілька разів я вставала попити води, три рази прокидався Гришко, а ще я просто не могла заснути. Все думала про те що було б якби я не спинила Антона. Чому я це зробила й гадала як саме це відразиться на наших відносинах завтра. Я заснула непомітно й швидко приблизно десь під ранок. 

Я прокидаюся сама в порожньому ліжку. За вікном вже давно розвиднілося. З-за щільно зімкнутих штор в кімнату прокрадаються сонячні промінчики трохи освітлюючи кімнату. Тягнуся до телефону на екрані показує першу годину дня. 

Шокована побаченим відкидаю телефон від себе на ліжко. Протираю обличчя, потягуюся й встаю з ліжка. Одягаю на оголене тіло свій халатик який я точно пам'ятаю вчора з підлоги не підіймала, а зараз він охайно покладений на комодик біля моєї сторони ліжка. Наблизившись до дверей чую кілька голосів. 

На кухні за столом сидять батьки Антона. Перед ними стоїть тарілка з вівсяним печивом та дві чашки чаю. Антон сидить навпроти й бавить Гришка в себе на колінах. 

— Доброго дня! Милий чому ти мене не розбудив? — нерішуче я підходжу до Атона й торкаюся його плеча. 

Мене насторожує та турбує присутність сторонніх у квартирі. Так я знаю що це батьки чоловіка якого я кохаю, але все ж для мене вони чужі. Тим паче в момент коли я виглядаю не дуже. 

Взагалі для мене сторонніми після народження сина стали всі окрім чоловіка й само собою Гришка у квартирі. Соромно зізнаватися, але сторонньою людиною я вважала навіть свою маму яка час від часу дуже заважала своєю допомогою чи порадами тоді коли її про це ніхто не просив. 

— Ти так солодко спала що я не схотів тебе будити. Тим паче сьогодні й завтра в мене вихідний. А отже тобі не варто сильно переживати про хатні справи й сина. Я непогано зі всім справляюся. Так? — Антон поглянув на сина, а той у відповідь йому всміхнувся. — Підеш до мами? От тримай і сідай! 

Чоловік передав мені в руки Гришка й відсунув мені стілець аби я присіла, а сам пішов до кухні й відчинив верхню шафку. 

— Мила тобі кави чи чаю? — запитує Антон. 

— Чаю, будь ласка! — відповідаю і всміхаюся. 

Гришко починає капризувати в мене на руках, Антон ставить на стіл поруч чашку й бере сина на руки. 

— Я піду його вкладу, а ти поки пий чай, з батьками побалакай, добре? 

— Може давай я? — привстаю зі стільця та чоловік рукою показує аби я сіла. 

— Не треба! Я сам. Це і мій син також. Все пий чай доки гарячий, а ми пішли, — Говорить мені  Антон з таки милим виразом обличчя. 

Коли чоловік зникає за дверима дитячої то в повітрі повисає тиша й з'являється напруга. Я беруся пити чай. Що не кажи, але чай в Антона виходить відмінний. 

— Як у мами справи? Давненько її не бачила. 

— Нормально. Нещодавно їздила до своєї сестри, моєї тітки. 

— Це добре. А як у тебе справи? Як тобі живеться ролі мами та дружини? А, пробач забула ви ж не одружені, — жінка скривила ніби винуватий вираз обличчя. 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 42 43 44 ... 68
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Знайомство у клубі, а після несподівана вагітність, Ганна Корт», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Знайомство у клубі, а після несподівана вагітність, Ганна Корт"