Читати книгу - "Знайомство у клубі, а після несподівана вагітність, Ганна Корт"

— Ну в ролі мами  буває по-різному. Коли важче коли легше.  Стосовно дружини теж добре я б навіть сказала чудово. За що маю вам подякувати. Ви виховали чудесного чоловіка! 

Дивлюся прямо їй у вічі усміхаюся й тримаю спину рівно. По виразу обличчя жінки важко зрозуміти її емоції в цей момент. Але вона замовчала. Я бачила що в неї було бажання сказати мені ще кілька колкостей, але вона стримала себе.

Мама Антона, жінка сорока років з рудим ламким і рідким волоссям. Світло зеленим очима  тонкими рожевими вустами й маленькою горбинкою на носі.  Агафія Степанівна так її звуть жінка середньої статури. 

Її чоловік Артем Вікторович високий худорлявий чоловік на три роки старший від неї. З колись світлим волоссям. Тепер же на його голові чітко видніються сивина. Чоловік як і жінка гострий на язик. Але він мало говорить тому про це знають лише ті хто добре з ним знайомий. 

Артем Вікторович не говорив він пив свій чай і дивився перед собою зрідка зиркаючи на жінку очима кажучи: "Помовчи". 

— Заснув, — тихо говорить Антон цілуючи мене в макушку й сідаючи поруч. — Ну як ви тут? 

— Добре, — відповідаю йому.