Книги Українською Мовою » 💙 Сучасний любовний роман » Наречена мого брата, Ярл Конг 📚 - Українською

Читати книгу - "Наречена мого брата, Ярл Конг"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Наречена мого брата" автора Ярл Конг. Жанр книги: 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 42 43 44 ... 79
Перейти на сторінку:
Розділ 40

- ... я його обожнюю, - я ще навіть не встигла до кінця домовити речення, як Влад відірвався поглядом від ноутбука та спрямував його на мене, явно не усвідомлюючи, чого я тоді прийшла попід руку з Артуром, якщо його не люблю. Думаю, на цьому можна було б завершувати цей експеримент і більше не ставити жодних питань. А навіщо? Немає кохання, немає сенсу щось проходити, будувати, влаштовувати. Логічно.

- Емілі, тут потрібно відповідати одним словом, - друг нареченого явно не зацінив моє бажання співати дифірамби моєму коханому, тож строго попередив, дивлячись на мене холодним поглядом, котрий натякав, що тут не місце для ігор. Навіть якщо це і звичайна квартира з незвичайною апаратурою в ній, - або "так", або "ні". Зрозуміла?

- Так, - ну, ось, я засвоїла урок. Я чемна дівчинка. Де моя солодка цукерочка? Де її можна забрати?

- Гаразд, тоді продовжимо, - ага, тримай кишеню ширше. Замість солодкої цукерочки тобі зараз прилетить ще декілька питань, від яких ти не те що їсти не захочеш, а навіть дихати буде тяжко. Бо вони можуть вивести мене на чисту воду...

"Зберися! Розслабся і не видавай хвилювання. Саме хвилювання може здати тебе з нутрощами, не забувай про це!" - Дає команди внутрішній голос, який скоріше від мене згадав стосовно того, що я вчора читала й дивилася в інтернеті про детектор брехні. Не можна піддаватися паніці, навіть найменшому хвилюванню не можна давати шансу, оскільки ця машинерія відчує ці душевні коливання і пиши-пропало.

Потрібно уявити щось приємне. Згадати день з мого життя, коли я була максимально щаслива. Коли мене нічого не турбувало і я насолоджувалася моментом. Що ж, давай, Емілі, думай, думай, швидше думай.

- Чи хочеш ти вийти заміж за Артура? - Лунає друге питання від Влада, яке логічно витікає з першого, в той час, як я згадала, на що можна відвернутися. Що може мене втихомирити та налаштувати на позивну хвилю.

- Так, - добре, що запитання максимально банальне і просте й в мене на нього максимально банальна відповідь, бо я справді хочу вийти заміж за Артура. Це навіть не обговорюється. А перед очима вже постає картинка з минулого, коли я відчувала себе дуже круто. Коли ми з Леркою приїхали на море. Перша моя доросла поїздка на море, коли я побачила цю заворожуючу гладінь водички, неймовірний краєвид на горизонті, а під ногами рипить теплий пісочок. Ммм... Я навіть очі закриваю від цієї насолоди.

- Чи ти приховуєш щось від Артура?

Як же вчасно я занурилася в ці приємні спогади, бо наразі вже куди гостріші питання пішли. Тут вже не настільки просто, як з моїми почуттями до нареченого.

- Ні, - ми вирішуємо з Лерою піти попри самий берег. Прямуємо до нашого містечка, де ми проживаємо, а на наші ноги накочуються хвилі моречка, остуджуючи їх і розливаючи приємне тепло по всьому тілу. Прекрасно. Неймовірно. Кайфарики...

- Емілі, чи спілкуєшся ти з кимось, про кого Артур не знає?

При здоровій свідомості я б звичайно відповіла так. Звичайно, спілкуюся. Але наразі здорова свідомість пішла собі спатки, натомість спогади все більше і більше окутують моє тіло, мій розум, мої думки.

- Ні, - сутеніє. На горизонті вмикаються ліхтарики, які своїми різноколірними відблисками притягують до себе та закликають класно провести вечір. Випити смачненького, прохолодного коктейлю. Зайти в якийсь симпатичний нічний клуб та віддатися емоціям, пустивши ноги в танок.

- Ти днями їздила з подругою за місто, так?

Ох, так просто? Після двох доволі тяжких питань знову повертаємося до розминочних? Про це навіть Артур знає, я сама йому про це повідомляла, тож тут не повинна бути підводного каміння.

- Так, - я віддаюся танцю, віддаюся емоціям і вже ладна закрити очі від цього задоволення, як бачу, що до мене прямує чоловік. Дуже красивий чоловік. Він відразу привертає мою увагу, ніби мої очі були на радіоуправлінні й знали, куди саме дивитися. Так само як і він йде саме до мене, хоч і на танцмайданчику ще достобіса дівчат. Куди красивіше мене й привабливіше. Але його погляд, так само і напрям спрямований саме в мою сторону.

- Чи було там щось таке, що тебе вразило, Емілі?

Я вперше бачу цього чоловіка, я ніколи з ним не була знайома і навіть ніколи не бачилася до цієї миті, але зараз відбувається те, чого не слід очікувати від двох незнайомих одне одному людей. Цей чоловік підходить до мене впритул, хапає за талію, а вже через секунду його губи опиняються на моїх, ще секунда і ми зливаємося в єдиному поцілунку, роблячи цей вечір неймовірним. Шикарним. Краще нікуди...

- Так...

Боже, яка я дурепа. Сама себе здала... Відкриваю очі від страху, витріщаюся переляканим поглядом на Влада, але минуле вже не повернути...

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 42 43 44 ... 79
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Наречена мого брата, Ярл Конг», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Наречена мого брата, Ярл Конг"