Читати книгу - "Тисяча причин для розлучення, Леся Найденко"

- А якщо після цього він захоче розлучитися?

- Ти цього боїшся?

- Не знаю... Я все ще люблю його.

Але любов любов’ю, проте стояти на місці я не хотіла. І так багато часу втратила, чекаючи з моря погоди. Зібравшись духом, я таки опублікувала оголошення про продаж машини. Сподівалась морально підготуватись, поки шукатиметься покупець. Тиждень-два... Якщо передумаю, то просто видалю те оголошення. Але все трапилось надто швидко. Вже за пару годин під’їхав чоловік та забрав нашу автівку без торгу. Він навіть мав знайомого, який допоміг з оформлення, щоб ми не стояли у чергах. Ввечері я була з грошима та почуттям провини перед Єгором. Хотіла помститися, але ще більшого удару завдала по самій собі. Ех, мені ніколи не стати фатальною жінкою...

Коханий все ще не дзвонив. Моїми справами цікавився тільки Мацицько, та й то напевно просто хотів переконатись, що я пробачила його «затьмарення». Наступні кілька днів ми  з Манюнею пробули у прокрастинації. Собака сумувала за Куманівськими просторами, а я за своїм чоловіком. Час йшов, проте жодна з нас так і не узяла себе в руки.

- Все, годі! Треба зібратись, - заявила я, коли набридло валятися на дивані перед телевізором. – Будемо шукати салон і рухатися далі.

Я узяла блокнот, ручку та сіла перед ноутбуком. У Вінниці здавали усього кілька приміщень, що задовольняли мої потреби. Пара відпала через високу ціну, ще одне знаходилося на околиці міста, але останнє... Ідеальний варіант, він наче був створений для мене! «Приміщення вже обладнане під салон краси. Створи свій бізнес без зайвого вкладання грошей!». Це ж саме те, що я шукала: хороший ремонт, частково забезпечене меблями, окремі кімнати для різних майстрів і розташування у центрі. До того ж не просто перероблена квартира на першому поверсі, а окрема будівля! Бентежила тільки занизька ціна.

Вирішила дізнатись подробиці, зателефонувавши орендарю. Там теж мене приємно здивували. Мила дівчина розповіла, що просто переїжджає в інше місто, а тому терміново здає свій бізнес. Одна біда – забагато охочих до такої солодкої пропозиції. Виявилось, що окрім мене те приміщення запримітили ще троє.

- Гадаю, ви не встигнете, - зітхнула хазяйка.

- Але мені дуже треба! Я готова хоч зараз заплатити!

- Усім треба...

- Для мене це шанс змінити життя. Здайте салон мені, ви не пошкодуєте! – і не знаю навіщо, але я розповіла історію про свій переїзд у село та всі біди, які його супроводжували. Вирвалося.

- Ого...

- Тому ви розумієте, що ніхто не потребує цього приміщення так як я.

- Тепер розумію, - хмикнула дівчина. - Гаразд. Заради вас я готова піти на невеличку хитрість.

- Яку?

- Я зараз не у Вінниці. Ви можете під’їхати в офіс до мого чоловіка, там підпишете договір оренди та отримаєте ключі.

- О, правда? Супер!

- Тільки ж ви читали умови? Я беру відразу за пів року.

- Так-так!

- Тоді зараз скину адресу та передам коханому, щоб чекав на вас десь за дві години. Підходить?

- Авжеш! Дякую!

Я аж затанцювала. Оце так пощастило!

- Тепер вперед, і тільки вперед! – вигукнула до Манюні. – Ти ще пишатимешся своєю хазяйкою.

Собака чомусь не поділяла моєї радості. Закрила лапою морду та знову заснула. Ну й нехай. В мене ніхто не вірить, але я зможу всім утерти носа!

Обрала найпристойніший одяг з того, що був у наявності. Зробила ділову зачіску, макіяж – я ж бізнеследі, як-не-як. Треба справляти гарне враження. Узяла гроші. Було трохи лячно возити в сумочці таку суму, адже це половина з того, що я отримала з продажу машини. Але що поробиш? Не наймати ж мені тілохранителя!

Рівно у назначений час я під’їхала до офісу Ярослава (так звали чоловіка тієї дівчини). Не знаю, ким він працював, але довелося добряче поблукати дворами, щоб знайти вхід у будівлю. Біля дверей стояв охоронець, дозволив пройти всередину тільки після того, як я детально пояснила, хто мені потрібен. Напевно, серйозні люди це подружжя... Воно й добре. Приємно мати справу з такими.

- Доброго дня, - посміхнувся Ярослав, коли я зазирнула до його кабінету. – Ви Аліна?

- Так.

- Проходьте. Я чекав на вас.

Я зайшла всередину. Цілком пристойне місце. Дорогі меблі, комп’ютер, сейф. Не подобалися тільки решітки на вікнах.

- Сподіваюсь, я не заберу у вас багато часу...

- Ні, що ви! Мені не важко допомогти дружині. Тим паче я – юрист, і ділові папери – моя спеціальність.

- Чудовий тандем!

Ярослав поклав переді мною кілька аркушів з роздрукованим текстом.

- Тут стандартний договір оренди, - ткнув пальцем на поле для підпису. – Діє шість місяців, потім ми можемо продлити його.

- Зрозуміло.

Я не роздумуючи розписалась на кожній сторінці.

- Чудово... – посміхнувся чоловік. – Зараз я засвідчу це печаттю. Нам дуже приємно, що сімейний бізнес перейде до такої рішучої дівчини. Нехай процвітає та приносить хороші доходи.

- Дякую, - я просто розцвіла. Як влучно він підмітив: рішучість – моє друге ім’я!

- Якщо виникнуть питання – телефонуйте, - простягнув мені візитівку. – Безкоштовно допоможу з консультацією з юридичних питань.

- Супер!

Ярослав сховав свій екземпляр договору в сейф і натомість дістав звідти ключі.

- Це ваше.

Я тримала в руках справжній скарб. То були не просто ключі, а мій пропуск у нове життя. Тепер навіть не боялась повідомляти Єгору про продаж машини. Це дуже вигідний вклад. Він ще подякує, коли прибуток з мого салону перевищить його власний!

Сповнена надії, я відразу поїхала оглядати свій салон.