Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Королівство шахраїв 📚 - Українською

Читати книгу - "Королівство шахраїв"

1 096
0
25.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Королівство шахраїв" автора Лі Бардуго. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 42 43 44 ... 149
Перейти на сторінку:
зіслизаючи зі стосу з тканинами.

— Відпочинь, — сказав.

— Куди ти йдеш?

— У мене є справи неподалік від силосів, і хочу подивитися, яку інформацію вдасться назбирати. — Хлопець відпустив ціпок, притуливши його до одного з рулонів.

— Не візьмеш його?

— Занадто підозріло, особливо якщо Ван Ек залучив до справи міську варту. Відпочинь, — повторив він. — Тут ти будеш у безпеці.

Інеж заплющила очі. Щодо цього вона могла йому довіряти.

Коли Каз розбудив її, сонце вже сідало, укриваючи позолотою віддалену вежу Гхезена. Вони вийшли з пакгауза, замкнули за собою двері та приєдналися до робітників, що поверталися на ніч додому. Потім рушили на південний схід, уникаючи найзалюдненіших частин Бочки, де, поза всіма сумнівами, нишпорила міська варта, і попрямували до житлових районів. У якомусь вузькому каналі вони сіли в невеличкий човник і спрямували його вздовж Ґраф-каналу до імли, що огортала Острів Чорного Серпанку.

Інеж відчувала, як зростає збудження, поки вони прокладали собі шлях між мавзолеями до центру острова. «Нехай із ними все буде гаразд, — молилася вона. — Нехай із ними все буде гаразд». Нарешті дівчина помітила мерехтіння тьмяного світла й почула невиразне бурмотіння голосів. Вона зірвалася й побігла, не зважаючи на кашкет, що впав із голови на порослу лозами землю. Рвучко відчинила двері до гробниці.

П’ятеро людей усередині підвелися, здійнявши зброю й кулаки, тож Інеж різко загальмувала.

Ніна скрикнула:

— Інеж!

Вона перелетіла кімнату і стисла Мару в міцних обіймах. А потім ураз усі опинилися довкола, обіймали її, плескали по спині. Ніна її не відпускала. Джаспер обійняв обох дівчат і радісно вигукнув: «Мара повернулася!», — а Матаяс стояв позаду, як завжди офіційний, проте з усмішкою на обличчі. Інеж перевела погляд із шуанського хлопчика, що сидів у центрі гробниці, на ідентичного шуанського хлопчика, що зависнув перед нею.

— Вілане? — сказала вона тому, що був ближче.

Він розплився в усмішці, проте та сповзла набік, коли малий озвався:

— Вибач за мого батька.

Інеж пригорнула його до себе й прошепотіла:

— Ми — не наші батьки.

Каз гупнув ціпком по кам’яній підлозі. Він стояв у дверях гробниці.

— Якщо всі вже закінчили обійматися, на нас чекає робота.

— Постривай, — вигукнув Джаспер, так і не відпускаючи від себе Інеж. — Ми не говоритимемо про роботу, поки не зрозуміємо, що це за штуки були в Клепці.

— Які штуки? — запитала Інеж.

— Ти не помітила, як половина Клепки злетіла в повітря?

— Ми бачили, як вибухнула бомба в «Білій троянді», — відповіла Інеж, — а потім чули ще один вибух.

— У «Кузні», — пояснила Ніна.

— А потім, — вела далі Інеж, — ми побігли.

Джаспер кивнув із розумним виглядом.

— Це була ваша найбільша помилка. Якби ви там застрягли, вас міг мало не вбити шуанський хлопака з крилами.

— Їх було двійко, — виправив його Вілан.

Інеж насупилася.

— Двійко крил?

— Двійко хлопаків.

— З крилами? — випитувала Мара. — Як у птахів?

Ніна потягла її до захаращеного столу, де лежала розгорнута карта Кеттердама.

— Ні, радше яку метелика, у смертоносного механічного метелика. Ти голодна? У нас є шоколадне печиво.

— Ой, справді, — згадав Джаспер. — Вона отримає таємний запас печива.

Ніна посадила Інеж на стілець і плюхнула на стіл перед нею бляшанку.

— Їж, — наказала вона. — Там було двійко шуанців з крилами, а ще чоловік і жінка, які були... незвичайні.

— Нінина сила на них не діяла, — повідомив Вілан.

— Гм-м-м, — ухильно відповіла Серцетлумачниця, витончено кусаючи краєчок печива. Інеж ніколи не бачила, щоби Ніна хоч щось кусала витончено. Вочевидь, її апетит не повернувся, і Мара замислилася, чи річ тільки в цьому.

Матаяс приєднався до них за столом.

— Шуанка, з якою ми стикнулися, була сильнішою за мене, Джаспера й Вілана, разом узятих.

— Ти правильно почула, — запевнив Джаспер, — сильніша за Вілана.

— Я виконував свою частину роботи, — заперечив молодший Ван Ек.

— Однозначно виконував, крамарику. Що то було таке фіолетове?

— Дещо новеньке, над чим я тепер працюю. Воно базується на равканському винаході з назвою лумія; полум’я майже неможливо загасити, але я змінив склад, і тепер воно палає значно гарячіше.

— Нам пощастило, що ти був там, — зауважив Матаяс і легенько вклонився, від чого Вілан набув задоволеного й надзвичайно схвильованого вигляду. — Ті створіння були майже несприйнятливі до куль.

— Майже, — похмуро повторила Ніна. — Вони мали сіті. Вони шукали гришників, щоб уполювати й захопити їх.

Каз притулився плечем до стіни.

— Вони були під дією парем?

Дівчина похитала головою.

— Ні. Не думаю, що вони були Гришами. Вони не демонстрували ніякої сили й не зцілювали свої рани. Здавалося, що в них під шкірою якісь металеві пластинки.

Вона швидко сказала щось Кувею шуанською.

Кувей застогнав:

— Кхерґууд.

Усі тупо витріщилися на нього. Хлопець зітхнув і пояснив:

— Коли мій батько винайшов парем, уряд тестував її на Творцях.

Джаспер схилив голову набік.

— Річ у мені чи твоя керчинська покращилася?

— З моєю керчинською все гаразд. Ви всі занадто швидко розмовляєте.

— Га-а-ра-азд, — протягнув Джаспер. — Чому твої любі шуанські друзі тестували парем на Творцях? — Він недбало розвалився на стільці, поклавши руки на револьвери, проте Інеж не надто довіряла його розслабленій позі.

— Вони утримують у полоні ще кількох Творців, — повідомив Кувей.

— Їх найлегше полонити, — втрутився Матаяс, не зважаючи на похмурий Нінин вираз обличчя. — Ще нещодавно вони були мало натреновані в боротьбі, а без парем їхня сила не дуже підходить для бійки.

— Наші лідери хочуть провести більше експериментів, — вів далі Кувей. — Але вони не знають, скільки гришників зможуть знайти...

— Може б, вони менше вбивали? — запропонувала вихід Ніна.

Кувей кивнув, проґавивши чи проігнорувавши сарказму її голосі.

— Так. Вони мають кількох гришників, та вживання парем вкорочує Гришам віку. Тому наші лідери залучили лікарів, щоб ті працювали з Творцями, уже хворими від парем. Вони планують створити новий вид солдата, Кхерґууд. Не знаю, чи їм це вдалося.

— Гадаю, я можу відповісти на це питання великим жирним «ТАК», — озвався Джаспер.

— Спеціально скроєні солдати, — задумливо промовила Ніна. — До війни

1 ... 42 43 44 ... 149
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Королівство шахраїв», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Королівство шахраїв"