Читати книгу - "Палай зі мною, Еліс Кларк"

— Хто тут не виграв? — усміхається Кирило.

— Ну, якщо до мене дійде черга, ви програєте, — Влад усміхається. 

— Не видумуй… — Кирило забиває сьому кулю. — Що, думаєш дійсно забʼєш вісім підряд? 

— Давай перевіримо? 

— Вони не зможуть нас перегнати, — каже Аля до Кирила. — Хай Влад пробує, а я потім все одно заб’ю фінальну кулю, і бажання будуть наші!

— Ну хай, — Кирило бʼє і не забиває, і удар переходить до Влада. 

— Ну що ж, поїхали, — Влад піходить до столу і починає забивати.

Швидко, удар за ударом, він заганяє кулі до луз, я тільки й встигаю їх рахувати. Одна, дві, три, чотири, пʼять, шість, сім…

— Що ж, ми зрівнялись, — Влад дивиться на мене. — Селіно, ану іди сюди, поцілуй мене на удачу…

Я підходжу і цілую його.

 — Ти неймовірний… — кажу так, щоб чули і Кирило з Алею. 

— Заради тебе що завгодно, кохана, — усміхається він, після чого відсторонюється і робить останній удар…