Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Легенди Ґотліну, Кайла Броді-Тернер 📚 - Українською

Читати книгу - "Легенди Ґотліну, Кайла Броді-Тернер"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Легенди Ґотліну" автора Кайла Броді-Тернер. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 432 433 434 ... 460
Перейти на сторінку:

–І тебе я теж не гідна.– опустила очі Олімпія.

–Я, як виявилося, теж проявив себе аж ніяк не благородно. Схоже, ми з одного тіста.

–Ти залишишся зі мною? – з надією запитала вона.

–Ні. – відрізав він. – Навіть після всього – не стану. Ці стосунки побудовані на брехні. Я не зможу так. Я маю знайти її і поговорити. Нам із тобою краще не бачитися.

Він підвівся, Олімпія так і залишилася сидіти біля його столу, схоже тепер усе точно скінчено. Навряд чи Аджаала пробачить його після цього. Олімпія вперше відчула вагу власної помилки. Вони всі втрьох тепер будуть нещасні. І все тому, що Олімпія не змогла стати хорошою сестрою, хорошою відьмою і хорошою дівчиною. Її руки затремтіли. Кільця на пальцях задзвеніли, стукаючись одне об одне, вони почали нагріватися. Олімпія втупилася на руки, відчуваючи одне єдине бажання: перенестися на острів руїн.

Аджаала щойно стала свідком того, як її кастодіан явив на світ п'ять кошенят. Зовсім маленьких, усі, як одне чорні й зеленоокі, і що з ними тепер робити? Кайл не відходив від малюків, гладив, годував Арісту, допомагав їм. Він дуже любив кастодіанів і вони відплачували йому своєю довірою. Зіниці Арісти розширилися і вона муркотіла, облизуючи кошенят, щойно Аджаала простягала до них руки. Схвильована матуся, хто б міг подумати, що пара днів у товаристві Борріярда так обернеться. Дівчина погладила кошенят, привітала Арісту, поцілувавши кастодіана в лоб і перенеслася до будинку Містрал. Дівчина заборгувала їй розмову, як дивно, що бабуся, яка нарешті повернула собі пам'ять тепер не була основним завданням Аджаали. По суті, в неї більше не було завдань. Все здавалось їй тепер марним, назавжди позбавленим сенсу.

–Аджі.– знову покликав Тіордан.

Аджаала заплющила очі, його товариство вже не просто терзає її, а починає докучати.

–Відійди, Тіо. – зітхнула вона.–Нам не варто...

–Це я. Чуєш? Я пам'ятаю все.

–Ти пам'ятаєш мене? – здивувалася вона, обертаючись.

–Пам'ятаю, як ми прощалися... – підходячи ближче, почав він... – Як ти зникла в порталі.

–Олімпія...– почала вона й осіклася.

–Твоя сестра.– він гнівно відвів погляд, йому було боляче, цього Аджаала для нього не хотіла.

–І ви разом.– відповіла вона.

–Більше ні. Вибач, я... – він простягнув до неї руки.

–Тепер це неважливо.– ігноруючи його жест, сказала вона.– Олімпія зруйнувала все, чим я дорожила.

–Я знаю. – зітхнув він.–Коли вона принесла це зілля, я не міг повірити в те, що вона так підло...

–Вона принесла тобі зілля пам'яті? – перебивши його, здивувалася Аджаала.

–Так.– кивнув він.

–Навіщо? – не розуміла дівчина.

–Я не знаю. Напевно, сподівалася, що це нічого не змінить.

–Вона має рацію, нічого.– холодно кивнула Аджаала.

–Ні! – стиснувши її плечі, сказав Тіордан. –Не давай їй перемогти.

–Ми всі програли.– глянувши на нього, відповіла Аджаала.– Тепер ти не зможеш бути з нею, а я з тобою. Вибач, Тіо, але я не можу так. Я люблю тебе, і любила весь цей час, але все змінилося з її приходом. Те, як легко можна забрати це хитке почуття щастя, змінило мене. Його потрібно цінувати зараз, а не, коли воно витекло крізь пальці.

Тіордан кивнув.

–Вибач, але я маю стежити за нею. – вриваючись із його рук, сказала Аджаала. – Якщо вона оступиться знову, пам'яті позбудемося ми обидві. А я майже впевнена, що вона зробить це знову, тим більше, втративши тебе.

–Вона залишилася в моїй кімнаті.– тихо сказав він.

–Тоді, я приведу її додому.– відповіла вона, відійшовши.

Аджаала матеріалізувалася в його кімнаті, але Олімпії в ній не виявилося. Під столом блиснуло срібло, вона присіла, опустивши руку на килим, і підняла каблучку.

–Це перстень.– відповів Тіордан.

–Не може бути.– саркастично зауважила Аджаала.

–Ні, це один з тих, які вона знайшла в скриньці на руїнах.– киваючи на прикрасу, сказав хлопець.

–Це перстень когось із Кігтя? – ошелешено перевівши на нього погляд, запитала вона.

–Іх там була ціла купа.

Аджаала придивилася, перстень випромінював якусь силу. Ледь відчутні хвилі, вони лоскотали пальці, в яких та стиснула каблучку.

–Це не просто прикраса. – вона злякано відкинула каблучку. – Це – екзоцентр.

–Ти хочеш сказати, що всі кільця в тій скриньці це осередки сил? – здивувався Тіордан.

–Схоже на те.– почухала потилицю Аджаала.

–Яка відьма стане знімати екзоцентр перед смертю? – здивувався Тіордан.

–Тільки та, яка хоче, щоб його знайшли.– здогадалася Аджаала.–Вона на руїнах. Я до Містрал і в палац, по підмогу. Ти ступай на руїни і спробуй умовити її розлучитися з кільцями і покинути острів.

–Навіщо підмога, якщо я її вмовлю? – насупився він.

1 ... 432 433 434 ... 460
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Легенди Ґотліну, Кайла Броді-Тернер», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Легенди Ґотліну, Кайла Броді-Тернер» жанру - 💛 Фентезі:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Легенди Ґотліну, Кайла Броді-Тернер"