Читати книгу - "Секрети родини Бенет, Кері Блек"

- Привіт Лізі, це Кара, - відповіла їй дивлячись на ректора, той схвально кивнув. 

- Кара, - вона радісно вигукнула. - Це ж ти направила до мене з академії? Хоча, що я питаю, я впевнена це ти зробила. Ти ж обіцяла допомогти. Вони таку виручку мені зробили! Зайдеш до мене, щось перепаде, - говорила на одному диханні Ліззі. 

Мої щоки запалали. Травниця тільки, що здала мене з потрохами. Мені хотілось зараз провалитись крізь землю, так безглуздо попалась. Але ректор навіть не звернув на це увагу, він подивився на мене з під лоба, щоб я перевела тему в потрібне русло. 

- Я хотіла запитати, - глянула я на телефон, ніби хотіла побачити Лізі в цей момент. - Як ти добуваєш трави? 

- Я ж тобі казала, я травниця, - відмахнулась вона. - В ліс хожу та й збираю. 

- І в заборонені місця? - обережно уточнила я. 

- А що? - голос Лізі змінився. Став більш впевненим. Невже моя інтуїція на рахунок неї помилилась?

- Просто цікаво, - я знову глянула на ректора, той нахмурився. 

- Зайдеш до мене, я розповім, - дівчина важко видихнула. - Це не телефонна розмова. 
 

Від автора:

Візуалізація до розділу:

Сон Кари