Читати книгу - "Венді. Факультет світлих., Людмила Черниш"

 - Все добре? - через кілька хвилин поцікавився у мене Ларіон, не випускаючи з обіймів.

 - Не знаю, - чесно зізналася йому.

 - Ти побачила щось дивне або жахливе? Адже я зовсім не знаю, що було після того, як тебе перемістили в світ без магії.

 - Моя справжня мама мертва? - раптово навіть для самої себе поцікавилася я.

 - Наскільки мені відомо, то так. Її вбили ті люди, які приховували тебе від мене. Люди, з якими жила Міланія, яка...

 - Вона намагалася врятувати моє життя, і твоє, в тому числі, - здається, такого Ларіон точно не очікував.

   Відсторонився і подивився таким цікавим поглядом, немов я від нього приховувала щось дуже важливе. Я озирнулася навколо, перебувала в його ж кімнаті. Можливо, без свідомості була всього кілька хвилин. А може і годин.

 - Про що ти зараз говориш? - хлопець явно сумнівався в моїй адекватності.

   Адже саме зведена сестра підвела, відправивши мене невідомо куди. І йому довелося шукати мене довгі місяці. Цілком ймовірно, вона діяла за чиєюсь вказівкою. І я досі так і не зрозуміла, ким був той дивний чоловік.

 - Ти ж планував провести особливий шлюбний ритуал, який змішає нашу магію, переплете між собою. І кожен з родичів твоєї сім'ї отримає частинку такого собі магічного коктейлю. Правильно? Я ж права? – і подивилася на нього таким допитливим поглядом, немов чекала негативної відповіді. Мені чомусь дуже хотілося вірити, що слова Міланії були брехнею. Або хтось щось наплутав і все не так зрозумів.

 - Так, саме такі ритуали завжди і проводяться в магічних парах. І адже не тільки я отримав би частину твоєї магії, але і ти отримала б частину моїх сил. Це робиться для того, щоб ми доповнювали один одного, щоб стали сильнішими. І щоб наші діти успадкували могутність, даровану особливим шлюбним ритуалом. Ти ж сама хотіла провести саме його, щоб наш союз був непорушним. І тому навіть особливу діадему створила з декількох карт, - здається, Ларіон абсолютно не розумів, що відбувається.

 - А що щодо того, що батько приготував тобі зовсім іншу наречену? Які у нього були плани на мене? Прибрати з дороги, як тільки моя магія стане вашою? Що я йому такого зробила поганого? Може бути виною те, що у мене не було гарного і багатого приданого? Адже все, що у мене було, тільки мій унікальний дар, прихильність до всіх видів карт, - по щоках почали скочуватися сльози.

 - Венді, я абсолютно не розумію, до чого ти хилиш і про що говориш. Мій батько вже давно не має на мене ніякого впливу. Я єдиний спадкоємець свого роду. І як тільки пройду шлюбний ритуал зі своєю обраницею, вступлю в повні права над сімейним статком, - а потім на мить замислився. Встав і підійшов до вікна, дивлячись кудись у далечінь.

 - Ти ж щось мені зараз не договорюєш. Правда? - я повернулася до нього, серце шалено тремтіло в грудях. Було страшно почути відповідь, особливо, якщо в ній не буде нічого хорошого.

 - Раніше я і сам не розумів того, що і так було очевидно, - замовк, швидше за все збираючись з думками і підбираючи потрібні слова. - Ще до того, як я вибрав тебе, мій батько нав'язував мені дочку свого найкращого друга. Вона мала високий магічний потенціал, зберігала в собі рідкісну темну магію, та й придане у неї було хороше. Синів у її батька не було, і якби ми одружилися, то всі їхні володіння перейшли б до нашої родини. І я спочатку навіть погоджувався, але потім побачив тебе, відчув тебе, і все змінилося.

 - Але батько не відставав? - я злізла з ліжка і підійшла до Ларіона, вдивляючись у далечінь горизонту.

 - Він погрожував знищити тебе і всю твою родину. Але коли дізнався, якою саме магією ти володієш, чомусь заспокоївся. Хоча його зовсім не тішило, що я пов'яжу своє життя з такою дівчиною, як ти. Не знаю, що йому не подобалося, адже життя моє, і тільки мені вирішувати з ким і як жити. Так що після чергового скандалу він відправив мене в сімейний особняк. Сказав, що раз я такий розумний, то нехай і живу самостійно. Зі мною поїхав мій радник, і я продовжив одну не дуже вигідну сімейну справу. Але зумів її підняти до потрібних висот.

 - І що було потім? - я взяла його за руку, обережно і ніжно, щоб підтримати Ларіона.

 - Потім ми з тобою зустрілися, почали таємно зустрічатися і розмовляти, ділитися найпотаємнішими секретами. Мені з тобою було дуже добре, як і тобі зі мною. І коли ми вперше поцілувалися, - він повернувся до мене і навіть ледь помітно посміхнувся. - Ти сказала, що я був першим хлопцем, який тебе поцілував. І що більше не хочеш, щоб інші губи торкалися до тебе. Наша магія вже тоді почала змішуватися і переплітатися, - Ларіон провів пальцями по моїй щоці, доторкнувся до волосся, до губ, і знову відвернувся до вікна. - Було ще багато чого, дуже сподіваюся, що ці спогади повернуться до тебе. А якщо не повернуться, то я витрачу все своє життя, щоб розповісти навіть про найдурніші дрібниці того часу, який ми з тобою встигли провести разом.

 - Так, а що щодо твого батька і тієї дівчини? - нагадала я про головну тему розмови.

 - Після того, як ти зникла, він почав нав'язувати мені шлюб з Кірою...

 - Так значить... - тут же перебила його я, якось засмутившись.

 - Між нами ніколи і нічого серйозного не було. Так що навіть думати про це не варто, - Ларіон взяв мене за підборіддя і підняв обличчя. Нахилився і ніжно поцілував, ледь торкаючись губами до моїх губ.

 - Але ж вона...

 - Венді, - хлопець перебив мене і продовжив. - Батько всіма можливими способами намагався звести нас разом. Навіть перевіз її в наш особняк. Ця п'явка чіплялася на кожному кроці, навіть спокійно поїсти не було можливості. І я вирішив вступити до академії. Мене сюди вже давно запрошували, ось тільки я хотів вступити сюди разом з тобою.

 - А вона пішла слідом? - відразу здогадалася я.

 - Батько, як завжди, посприяв. Зробив все, щоб ми були якомога ближче і завжди поруч. Так що було дуже складно стримувати себе, і не прибити цю фарбовану блондинку, - я тут же хихикнула, і він здивовано подивився на мене.