Книги Українською Мовою » 💛 Наука, Освіта » Гола економіка. Викриття нудної науки 📚 - Українською

Читати книгу - "Гола економіка. Викриття нудної науки"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Гола економіка. Викриття нудної науки" автора Чарльз Вілан. Жанр книги: 💛 Наука, Освіта. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 43 44 45 ... 116
Перейти на сторінку:
в результаті прослизання в щілину лише однієї особи є руйнівно високі. То що ж ми повинні з цим робити? Це один із найважчих компромісів у світі після 11 вересня.

У світі курсу «Економіка 101» всі сторони мають «досконалу інформацію». Графіки чіткі й точні, споживачі й виробники знають усе, що їм потрібно було б знати. Світ поза «Економікою 101» цікавіший, хоча й складніший. Патрульний поліцейський, що зупинив Pontiac Grand Am 1990 року з розбитими задніми ліхтарями на порожній дорозі у Флориді, не має досконалої інформації. Не має її й молода сім’я, шукаючи надійну та відповідальну няню, чи страхова компанія, що намагається захистити себе від надмірних витрат на лікування ВІЛ/СНІД. Інформація має значення. Економісти досліджують, що ми робимо з нею, а також, що часом важливіше, що ми робимо без неї.

Розділ 6
Продуктивність і людський капітал:
чому Білл Ґейтс настільки багатший за вас?

Як і багато інших людей, Білл Ґейтс виявив, що його будинок дещо тісний, оскільки у нього з’явилися діти. Гігант програмного забезпечення переїхав у свій маєток вартістю 100 мільйонів доларів у 1997 році, а невдовзі довелося робити там деякі вдосконалення. Будинок площею 37 тисяч квадратних футів[124] містив у собі театр на 20 місць, зал для банкетів, паркінг на двадцять вісім машин, внутрішній спортзал з батутом і всякі комп’ютерні гаджети, як, наприклад, телефони, що спрацьовують лише тоді, коли особа, якій дзвонять, перебуває поблизу. Однак цей будинок усе ще не був достатньо великим[125]. Згідно з документами, поданими районній комісії в приміській зоні Медіна, штат Вашингтон, містер Ґейтс і його дружина додавали ще одну спальню й більшу площу для ігор і навчання їхніх дітей.

У будинку містера Ґейтса можна знайти безліч різних речей, але одне цілком очевидно: добре бути Біллом Ґейтсом. Світ стає захопливим ігровим полем, коли у вас є 50 мільярдів доларів чи близько того. Можна також розширити питання: чому одні люди мають спортзали з батутами й приватні реактивні літаки, тоді як інші сплять у туалетах автостанцій? Як так, що приблизно 13 % американців є бідними, що є покращенням порівняно з максимумом 15 % у 1993 році, однак незначним порівняно з тим, що відбувалося протягом кожного року в 1970-х? Водночас п’ята частина американських дітей — і приголомшливі 35 % чорношкірих дітей — живуть у бідності. Звичайно, Америка — загалом багата країна. На початку третього тисячоліття величезні маси населення світу — близько трьох мільярдів людей — живуть у жахливій бідності.

Економісти досліджують бідність і нерівність доходів. Вони намагаються зрозуміти, хто є бідним, чому він бідний і що можна з цим зробити. Будь-які обговорення того, чому Білл Ґейтс настільки багатший за чоловіків і жінок, які сплять у тунелях теплотрас, мають починатися з поняття, яке економісти назвали «людським капіталом». Людський капітал — сума всіх якостей індивіда: освіта, розум, харизма, творчість, досвід роботи, підприємницька жилка і навіть здатність швидко кидати бейсбольного м’яча. Це те, з чим ви залишитеся, якщо хтось відбере у вас усі ваші активи — вашу роботу, ваші гроші, ваш будинок, ваше майно — і залишить вас на вулиці лише в одному одязі. Як би викрутився Білл Ґейтс у такій ситуації? Дуже добре. Навіть якщо конфіскувати все його багатство, інші компанії наймуть його своїм консультантом, членом Ради директорів, СЕО, мотиваційним промовцем. (Коли Стіва Джобса вигнали з Apple, компанії, яку він заснував, він озирнувся навколо і заснував Pixar, і лиш пізніше Apple запросив його назад.) Що зробив би Тайґер Вудс?[126] Просто диво. Якби хтось дав йому в оренду гольф-клуби, він протягом вихідних міг би виграти турнір.

А як щодо Бубби[127], який залишив школу в десятому класі і має наркотичну пристрасть до метамфетаміну? Не дуже. Різниця в людському капіталі: Бубба не має його багато. (Смішно, що деякі дуже багаті особи, як, наприклад, султан Брунею, навряд чи добре проявлять себе в цьому сенсі: цей султан багатий, бо його королівство сидить на величезних покладах нафти.) Ринок робочої сили не відрізняється від будь-якого іншого ринку: деякі таланти мають більший попит, ніж інші. Чим унікальніший набір умінь, тим кращу компенсацію за них отримає їхній власник. Алекс Род­ріґес заробить 275 мільйонів за десять років, граючи у бейсбол за New York Yankees, бо він може послати м’яча зі швидкістю понад дев’яносто миль на годину легше і частіше, ніж це зроблять інші люди. «A-Rod» допоможе Yankees вигравати ігри, завдяки чому стадіони заповнюватимуться, продаватимуться товари і надходитимуть доходи від телебачення. Напевно, ніхто інший на планеті не може робити цього краще, ніж він.

Як і з іншими аспектами ринкової економіки, ціна певного вміння не пов’язана внутрішньо з її соціальною цінністю, лише з її нестачею. Якось я брав інтерв’ю у Роберта Солов, Нобелівського лауреата 1987 року з економіки, і помітив уболівальника бейсболу. Я запитав, чи не прикро йому, що він отримав за Нобелівську премію менше грошей, ніж Роджер Клеменс, пітчер у тогочасній команді Red Socks, за один сезон. «Ні, — відповів Солов. — Є багато хороших економістів, але лише один — Роджер Клеменс». Ось так мислять економісти.

Хто в Америці процвітає чи принаймні почувається зручно? Програмісти, хірурги-ортопеди, інженери-ядерники, письменники, бухгалтери, банкіри, вчителі. Часом ці індивіди мають природні таланти, частіше вони здобувають свої вміння завдяки спеціальному тренуванню й освіті. Іншими словами, вони роблять значні інвестиції в людський капітал. Як і інші види інвестицій — від будівництва промислового підприємства до купівлі акцій — гроші, інвестовані нині в людський капітал, дадуть дохід у майбутньому. Дуже хороший дохід. Навчання у коледжі має принести близько 10 % доходу від інвестицій, тобто, якщо ви вкладаєте зараз гроші в навчання у коледжі, то можете очікувати повернення цих грошей плюс близько 10 % підвищення доходів щороку. Мало хто на Волл-стрит робить кращі інвестиції, ніж ці на регулярній основі.

Людський капітал — це економічний паспорт, в деяких випадках у буквальному сенсі. Коли я вчився на бакалавраті наприкінці 1980-х років, то зустрів молодого палестинця на ім’я Ґамаль Абуалі. Сім’я Ґамаля, що жила у Кувейті, наполягала на тому, щоб їхній син закінчив навчання за три роки, а не за чотири. Для цього треба було брати додаткові курси кожної чверті й продовжувати навчання щоліта, і все це здавалося мені досить екстремальним. А як бути зі стажуванням і навчанням за кордоном чи навіть із поїздкою взимку в Колорадо покататися на лижах? Якось я обідав разом із батьком Ґамаля, і він пояснив мені, що життя в Палестині кочове й нестабільне. Містер Абуалі був бухгалтером, і з такою професією він міг працювати будь-де у світі, бо, як пояснював він,

1 ... 43 44 45 ... 116
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Гола економіка. Викриття нудної науки», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Гола економіка. Викриття нудної науки"