Читати книгу - "Інформатор"

заманив їх у віддалену місцевість. Ми не знаємо, чи відбулася зустріч, і не дізнаємося, поки Лейсі не прийде до тями. Все відбулося на прямій дорозі, в ясну погоду, там не було іншого транспорту, на них налетів крадений пікап, водія якого, швидше за все, ніколи не знайдуть. Подушка безпеки на місці пасажира разом із паском безпеки, вочевидь, була навмисно зіпсована і тому не спрацювала. Робочі телефони зникли. Припускаю, що їх забрали. Ми плануємо наполягати на розслідуванні, але маємо справу з плем’ям таппакола, а це не типова правозахисна установа.

— Тобто ви натякаєте, що Г’юго вбили? — запитала Медді.

— Поки що ні. Я лише хочу сказати, що обставини, за яких він загинув, дуже підозрілі.

— Як щодо ФБР? Хіба це не їхня юрисдикція?

— Так, їхня, ми можемо попросити їх про допомогу, як тільки вона нам знадобиться, але не зараз.

Медді прочистила горло й запитала:

— Де ж тоді ця справа зараз?

— Вона на моєму столі, — відповів Майкл. — Не знаю, що робитиму з нею, але наразі вона моя.

— Якщо ти не проти, то і я скажу свою думку, — озвався Джастін. — Я не думаю, що справа нам по зубах. Якщо там і справді відбувається якась кримінальна активність, то якого дідька ми туди ліземо? Це завдання для хлопців зі значками, пістолетами і рештою тієї чортівні.

— Ти маєш рацію. Питання, яке ти підняв, не даватиме мені спокою до скону. Ми усвідомлювали, що це може бути небезпечно, тому планували розвідати ситуацію і подивитися, що зможемо знайти. Не забувай, до нас звернулися з офіційною скаргою, як тільки вона опинилася у нас на столі, ми не мали іншого вибору, окрім як почати розслідування. Можливо, ми були недостатньо обережні. Мені варто було заборонити їм їхати до резервації тієї ночі в понеділок.

— Так, але тих двох не так уже й просто було налякати, — сказала Медді.

Запала довга, важка пауза: всі думали про своїх колег. Врешті Медді запитала:

— Коли ми зможемо відвідати Лейсі?

— Невдовзі її виведуть зі стану коми. Я навідаюся туди вранці. Якщо все буде добре, у мене з’явиться можливість поговорити з нею. Хтось має повідомити їй про Г’юго. Можливо, за кілька днів ви зможете її провідати. Пам’ятайте, що похорон в суботу і ми маємо бути присутніми.

— Не можу дочекатися, — зітхнув Джастін.

Поліція у Фолі, Алабама, дізналась, що викрадений «додж рам», який вона шукала, знайшов місце свого останнього спочинку на утилізаційному майданчику в резервації індіанців у Флориді. Про це сповістили власника, який поставив до відома страхову компанію. Після обіду в середу до поліцейського відділку звернувся чоловік, який стверджував, що знає дещо про крадіжку. Це був приватний детектив, якого деякі копи добре знали; на той час він саме вів спостереження за молодою домогосподаркою, яку її чоловік підозрював у зраді. Детектив сидів у своєму авто на стоянці торгового центру, коли побачив пікап «хонда» з номерним знаком Флориди, припаркований поряд із «додж рам». У «хонді» було двоє чоловіків, вони з автівки не виходили. Чоловіки спостерігали за машинами, що проїздили повз, і пішоходами близько п’ятнадцяти хвилин; здавалося, вони були не місцевими. Потім чоловік, що сидів на місці пасажира, вийшов і підійшов до авто марки «додж». Оскільки детектив нудьгував, бо не мав чим зайнятись, він дістав мобільний телефон і почав знімати.

Грабіжник вправно відчинив двері пласкою викруткою з боку сидіння водія — було видно, що він у цьому ділі не новачок, бо вже за кілька секунд сидів у кабіні; загудів мотор, і машина поїхала, слідом рушив другий чоловік у «хонді». На відео було чітко видно номерний знак, зареєстрований у Флориді. Небагато крадіжок авто вдається так легко розкрити, тож поліцейські вилучили відео і подякували законослухняному громадянину. Виявилося, що номер зареєстрований на чоловіка з міста ДеФаніек Спрінгс у Флориді, округ Волтон, розташованому неподалік від казино, приблизно за 20 кілометрів. Чоловік на ім’я Берл Вангер мав довгий і яскравий список дрібних злочинів і наразі був умовно засудженим. Оскільки йшлося про звичайну крадіжку авто, а не якийсь дійсно серйозний злочин, до того ж для проведення розслідування потрібно було контактувати з іншим штатом, поліція Фолі відклала відео до кращих часів у шухляду, де збиралося все, що потрібно було зробити незабаром, але не конче сьогодні.

Грег Маєрс перебував на своєму любому човні на причалі у Нейплз, Флорида. В цю пообідню пору він насолоджувався напоями на «Конспірації», переглядаючи пресу з Пенсаколи, Таллахассі та Джексонвілля. Життя на човні дарувало відчуття свободи, він ніколи не знав, куди його занесе завтра. Слідкуючи за новинами з місць, що колись слугували йому притулком, він пригадував минуле, хороші часи, а тому це було важливо. До того ж у нього там було багато ворогів, чиї імена іноді з’являлися на сторінках газети.

Маєрс був шокований, прочитавши, що Г’юго загинув пізно вночі в аварії на території резервації тапакола, а його колега Лейсі Стольц отримала важкі травми. Жахливі новини, і причина не викликає сумнівів. Відбудеться розслідування, усі зачіпки перевірять, рано чи пізно хтось покаже пальцем. Як завжди, він очікував найгіршого: зіткнення — це справа Дюбоса, хоча насправді усе було не так просто, як здавалося.

Що більше він читав, то гірше почувався. Хоча він зустрічався із Г’юго і Лейсі лише тричі, вони сподобалися йому і він ними захоплювався. Детективи були розумні та скромні, були віддані своїй роботі, хоч і не заробляли багато. Через нього вони почали переслідувати нечесну суддю та її спільників. З його провини загинув Г’юго.