Читати книгу - "Нездоланний"

– Але у світі якраз і трапляються ці невеликі шанси.

Посмішки змінилися серйозними кивками – семеро серйозних чоловіків похмуро погоджувалися з правдивим висновком. Восьмий чоловік запитав:

– І куди вони поїхали?

Сім знизувань плечима і сім порожніх поглядів. Восьмий чоловік відповів сам:

– Власне, це не має ніякого значення. Хіба що вони зібралися до Лос-Анджелеса. Журналіст – це наше єдине вразливе місце. Це єдина можливість для них розгадати цю справу, виходячи з почутого нами від Ківера.

– Мільйон до одного, – сказав Мойнахан. – Звідки вони можуть знати, що саме їм треба шукати? Звідки взагалі Вествуду знати, якою інформацією він володіє насправді?

– Світ якраз реалізовує ці мільйон-до-одного шанси.

– Ми повинні залишатися абсолютно непомітними, – сказав мотельний портьє. – Хіба не так? Хіба не за це ми платимо?

– Ви за це не платите, я плачу.

У магазині знову запанувала тиша, поки не заговорив продавець запчастин. Він сказав:

– Гаразд, хіба не за це ви платите?

– Саме так. І навіть більше. Я плачу за те, щоб мені надали допомогу, коли вона буде мені потрібна. Як у «Три А»[9]. Усі види послуг одразу.

Фермер сказав:

– Вихід за межі нашої компанії – це великий ризик.

– Саме так, – повторив восьмий чоловік. – У цьому є багато недоліків. Проте є і переваги. Ми повинні все це обговорити.

Мойнахан запитав:

– За яку саме допомогу?

– Є цілий список. Я отримую те, за що плачу гроші. Від дріб’язкових речей до вагомих.

Власник сказав:

– Я думаю, нам варто почати з нагляду. Щонайменше. Якщо вони наблизяться до цього Вествуда із газети, нам треба одразу про це дізнатися. Так ми будемо готові до їхніх наступних дій. Якщо всі ці шанси один-до-мільйона зіграють проти нас.

Інші шестеро цієї миті спостерігали за обличчям восьмого чоловіка, чекаючи на його заперечення, але, коли воно не прозвучало, усі почали схвально кивати головами, розсудливо та поважно. Восьмий чоловік запропонував:

– Нам слід проголосувати. Усі «за» нагляд?

Мойнахан запитав:

– А це нижня межа списку пропонованих послуг?

Восьмий чоловік кивнув:

– Телефон, Інтернет та особистий нагляд.

– Яка верхня межа цього списку?

– Усе, аж до того, що вони називають цілковитим рішенням проблеми.

– Це ми можемо зробити й самі.

– Як там поживає твій брат?

– Я маю на увазі, наступного разу, коли ми будемо до цього готові.

– Ти передумав? Тепер ти гадаєш, що буде наступний раз?

Тиша заповнила магазин. Восьмий чоловік запитав:

– Хто голосує «за» нагляд?

Сім рук здійнялися вгору.

– Я радий, що ви всі на це погодилися, – сказав він. – Тому що я вже зробив дзвінок. Нагляд розпочали годину тому. Вони відрядили хлопця на прізвище Хеккет. Один із найкращих, мене в цьому запевнили. Спеціаліст у багатьох різних сферах.

Компанія з прокату авто надавала послуги автобуса до пасажирських терміналів, що було хоч і зручно, проте дуже повільно. Додало ще півгодини до і без того довгого дня. Ричер та Ченґ дісталися квиткової каси вже пізнього вечора. За розкладом був іще один рейс до Лос-Анджелеса, проте всі квитки на нього були вже продані. Жодних вільних місць узагалі, та ще й величезна черга тих, хто претендував на резервні квитки. Дві технічні несправності вранці спричинили такий безлад на весь день.

Наступний рейс був лише о восьмій ранку. Жодного вибору. Тож вони купили квитки на нього. Ченґ мала невикористаний зворотний квиток, яким вона і скористалася, а Ричер купив собі місце сам. Клерк повідомив їх, що посадка розпочнеться за сорок хвилин до відльоту, десь о сьомій двадцять ранку, а до того часу вони могли перечекати в готелі, що був за п’ять хвилин їзди на автобусі від аеропорту.

Натомість вони вирішили пройтися. Ричер вирішив, що нести валізу Ченґ буде краще, аніж котити, бо подумав, що тротуари із литого бетону погано відіб’ються