Читати книгу - "Сучасна теория грошей, Рендал Рей"

уряд (остаточний баланс)

Активи

Зобов’язання

+ Літак

+ Облігації

Комерційний банк (остаточний баланс)

Активи

Зобов’язання

+ Облігації

+ Депозит до запитання

Небанківський суб’єкт господарювання (остаточний баланс)

Активи

Зобов’язання

– Літак

+ Депозит до запитання

Схема 3.4. Остаточні фінансові позиції суб’єктів із прикладу 1Б

Висновок із прикладу 1Б: чисті фінансові активи залишаються на балансі приватного сектору169 як державні облігації, що дають банкові більший дохід, ніж дохід на резерви. Отже, у цьому разі приватний сектор набагато щасливіший, ніж у прикладі 1А! Його загальне багатство не змінилося, але було конвертоване з реального активу (літака) у фінансовий актив (вимоги до уряду).

Однак це було занадто просто. Уряд, зв’язуючи собі руки за спиною, вирішує дотримуватися вимоги щодо продажу облігацій, перш ніж витрачати з дефіцитом. Ось перший баланс, коли банк купує облігації та кредитує державний депозитний рахунок:

Консолідований уряд

Активи

Зобов’язання

+ Депозит до запитання

+ Облігації

Комерційний банк

Активи

Зобов’язання

+ Облігації

+ Депозит до запитання

Схема 3.5. Приклад 2: Уряд продає облігації, перш ніж витрачати з дефіцитом

Консолідований уряд

Активи

Зобов’язання

– Депозит до запитання

+ Літак

Комерційний банк

Активи

Зобов’язання

– Депозит до запитання (уряду)

+ Депозит до запитання (продавця літака)

Небанківський суб’єкт господарювання

Активи

Зобов’язання

– Літак

+ Депозит до запитання

Схема 3.6. Приклад 2: Держава купує літак, надаючи платіжне доручення комерційному банку

Банк дебетує державний депозит і кредитує депозит продавця. Підсумковий баланс буде такий:

Консолідований уряд (остаточний баланс)

Активи

Зобов’язання

+ Літак

+ Облігація

Комерційний банк (остаточний баланс)

Активи

Зобов’язання

+ Облігація

+ Депозит до запитання

Небанківський суб’єкт господарювання (остаточний баланс)

Активи

Зобов’язання

– Літак

+ Депозит до запитання

Схема 3.7. Остаточні фінансові позиції суб’єктів із прикладу 2

Зверніть увагу, що це точнісінько такий самий результат, як у прикладі 1Б. Продаж облігацій, що передує витратам в умовах дефіциту, не впливає на результат, допоки комерційний банк може купити облігації, а уряд — виписати платіжне доручення на використання залишку зі свого депозитного рахунку в банку.

Це теж було дуже просто. Пропоную ще більше ускладнити ситуацію для уряду. Якщо в прикладі 2 ми зв’язали йому руки за спиною, то в наступному — зв’яжемо між собою ще й шнурки на його взутті. Отже, у прикладі 3 уряд може виписувати платіжне доручення тільки на свій рахунок у центральному банку. Таким чином, на першому етапі уряд продає облігації, щоб, знову ж таки, отримати депозит у комерційному банку.

Казначейство

Активи

Зобов’язання

+ Депозит до запитання(у комерційному банку)

+ Облігації

Комерційний банк

Активи

Зобов’язання

+ Облігації

+ Депозит до запитання (казначейства)

Схема 3.8. Приклад 3: Казначейство може виписувати чеки лише на свій рахунок у центральному банку

Тепер, перш ніж купувати літак, казначейство змушене перевести свої кошти на депозит у центральному банку.

Казначейство

Активи

Зобов’язання

– Депозит до запитання (у комерційному банку)

+ Депозит до запитання (у центральному банку)

Центральний банк

Активи

Зобов’язання

+ Резерви (надані в кредит)

+ Депозит до запитання (казначейства)

Комерційний банк

Активи

Зобов’язання

– Депозит до запитання (казначейства)

+ Резерви (отримані в кредит)

Схема 3.9. Приклад 3: Казначейство переводить депозитні кошти на рахунок у центральному банку

Ми припускали, що банк не мав зайвих резервів для списання, коли казначейство надало платіжне доручення на переведення своїх коштів, тому центральний банк повинен був віддати резерви комерційному банкові в кредит (тимчасово, як ми побачимо далі). Тепер казначейство має залишок на власному депозитному рахунку в центральному банку, на який він може виписати платіжне доручення на покупку літака.

Уряд (казначейство)

Активи

Зобов’язання

– Депозит до запитання (у центральному банку)

+ Літак

Центральний банк

Активи

Зобов’язання

– Резерви (надані в кредит)

– Депозит до запитання (казначейства)

Комерційний банк

Активи

Зобов’язання

+ Депозит до запитання (продавця літака)

– Резерви (отримані в кредит)

Небанківський суб’єкт господарювання (остаточний баланс)

Активи

Зобов’язання

– Літак

+ Депозит до запитання

Схема 3.10. Приклад 3: Казначейство купує літак

Коли казначейство витрачає, на резервний рахунок