Читати книгу - "Біблія саморозвитку. Ілюстроване видання. Наполеон Гілл. Думай і багатій. Лао Цзи. Дао-де-цзин. Джеймс Аллен. Як людина мислить"

Воістину, НАПОЛЕГЛИВІСТЬ себе окупає!

Тисячі інших співачок, які співали навіть краще ніж Кейт Сміт, ходили по Бродвею вздовж і поперек в очікуванні свого «прориву», але безуспішно. Вони приходили і йшли геть, тому що їм не вистачало сміливості боротися так, як боролася Кейт.

Наполегливість живе у нашій свідомості, тому її можна розвивати. Як і все в нашій свідомості, наполегливість пов'язана з певними принципами, а саме:

1) ЧІТКІСТЬ МЕТИ. Знати, чого хочеш — це перший і, мабуть, найважливіший крок до розвитку наполегливості. Сильний мотив змушує долати безліч труднощів.

2) БАЖАННЯ. Досить легко бути наполегливим, якщо тобою керує сильне бажання щось отримати.

3) ВПЕВНЕНІСТЬ У СОБІ. Віра в свою здатність реалізувати план спонукає наполегливо його дотримуватись. (Впевненість у собі можна розвинути за допомогою принципу, описаного в розділі про самонавіювання).

4) ЧІТКІСТЬ ПЛАНІВ. Організовані та чіткі плани, навіть якщо здається, що їх складно реалізувати, мотивують вас проявляти наполегливість у їх здійсненні.

5) ЗНАННЯ ТОГО, ЩО ЦЕ ВАМ ПІД СИЛУ. Якщо ваш досвід і спостереження говорять вам про те, що ваш план розумний і цілком життєзданий, то наполегливість не змусить себе чекати. Не «гадайте», а «знайте».

6) СПІВРОБІТНИЦТВО. Співпереживання, розуміння та гармонійна співпраця з іншими теж сприяють розвитку наполегливості.

7) СИЛА ВОЛІ. Звичка концентрувати свої думки на побудові планів для досягнення певної мети веде до наполегливості.

8) ЗВИЧКА. Наполегливість є прямим результатом звички. Наш розум запам'ятовує наш щоденний досвід. Страх — ваш найлютіший ворог, якого можна подолати шляхом примусового прояву сміливості та відваги. Ті, хто бував на війні, знають це особливо добре.

Перш ніж закінчити з темою наполегливості, проаналізуйте себе і визначте, чого вам не вистачає для розвитку цієї важливої риси. Чесно дайте відповідь, скільох з восьми важелів наполегливості вам не вистачає. Такий аналіз може призвести до відкриттів, які допоможуть вам по-новому поглянути на себе.

Симптоми відсутності наполегливості

Тут ви знайдете перелік справжніх ворогів, які стоять між вами та успіхом. Ви дізнаєтесь не тільки про «симптоми», які вказують на брак наполегливості, але також і про причини її браку.

Ось слабкі сторони, які потрібно подолати всім, хто прагне розбагатіти:

1. Нездатність розпізнати та чітко визначити, що саме вам потрібно.

2. Зволікання, як з якоїсь причини, так і без неї. Зазвичай підкріплюється величезним набором відмовок і виправдань.

3. Відсутність інтересу до набуття спеціалізованих знань.

4. Нерішучість, звичка завжди перекладати відповідальність на інших замість того, щоб самостійно вирішувати проблеми. Також завжди підкріплюється відмовками.

5. Звичка посилатися на обставини замість того, щоб розробити чіткий план для вирішення проблеми.

6. Самомилування, самозакоханість. На жаль, ця недуга практично невиліковна, тому тим, хто від неї страждає, нічим допомогти.

7. Байдужість. Зазвичай виражається в готовності йти на компроміс з усіх питань, легко відрікаючись від своїх переконань замість того, щоб давати відсіч і захищати свої інтереси.

8. Звичка звинувачувати інших у своїх помилках і приймати неминучість несприятливих обставин.

9. Слабкість бажання, яка виникає через погану МОТИВАЦІЮ.

10. Готовність, а іноді навіть завзяття, кинути все при перших ознаках поразки. Грунтується на одному або декількох з шести основних страхів.

11. Відсутність ЧІТКОГО ПЛАНУ, викладеного на папері, щоб у разі необхідності його можна було проаналізувати та відкорегувати.

12. Звичка нехтувати ідеями та можливостями, коли такі з'являються на горизонті.

13. ЗВИЧАЙНА ПРИМХА замість ТВЕРДОГО НАМІРУ.

14 Звичка МИРИТИСЯ з бідністю замість того, щоб прагнути багатства. Відсутність прагнення бути, робити та володіти.

15. Пошук способу розбагатіти «швидко», бажання ОТРИМУВАТИ, НЕ ДАЮЧИ НІЧОГО ВЗАМІН. Як правило, виражається у звичці грати в азартні ігри та брати участь у різного роду махінаціях і аферах.

16. СТРАХ КРИТИКИ. Нездатність розробити план дій і втілити його в життя через те, що інші люди можуть думати, робити або говорити з цього приводу. Цей ворог стоїть на чолі цього списку, тому що він зазвичай живе у нашій підсвідомості, де його складно розпізнати. (Див. Розділ про шість основних страхів).

Давайте для початку розберемося зі страхом критики і розглянемо деякі симптоми цієї слабкості. Більшість людей дозволяють родичам, друзям і суспільству чинити на них такий вплив, що вони не можуть жити своїм життям, тому що бояться їх критики. Величезна кількість людей роблять помилку у виборі чоловіка або дружини, прирікаючи себе на нещасливе життя, тому що вони бояться критики, яка може на них обвалитися, якщо вони зроблять спробу виправити цю помилку. Той, хто знайомий з цією формою страху, знає, якої величезної (а інколи і непоправної) шкоди вона завдає, позбавляючи нас амбіції, впевненості у собі та бажання йти до своєї мети.

Мільйони людей відмовляються від можливості вчитися у зрілому віці, тому що бояться, що на це скажуть інші.

Величезна кількість людей, як молодих, так і старих, бояться осуду з боку своїх родичів, які нав'язують їм почуття БОРГУ, тим самим змушуючи їх руйнувати своє життя. Борг перед близькими не означає, що ви повинні відмовитися від своїх амбіцій і права жити своїм життям.

Люди не ризикують використовувати свій шанс у бізнесі, тому що бояться критики у свій бік, якщо вони зазнають невдачі. У таких випадках страх критики виявляється сильнішим, ніж БАЖАННЯ досягти успіху.

Занадто багато людей відмовляються ставити перед собою високі цілі або навіть нехтують вибором професії, тому що вони бояться критики родичів і «друзів», які можуть сказати: «Воно тобі треба?» або «Вище голови не стрибнеш», або «Куди ти лізеш? Що люди подумають?».

Коли Ендрю Карнегі запропонував мені трансформувати двадцять років своїх досліджень в певну філософію персонального зростання та успіху, моєю першою думкою був страх, що на це все скажуть люди. Я ще ніколи не ставив собі таких масштабних цілей. Блискавично мій мозок почав шукати відмовки та виправдання, а все через страх критики. У моїй голові так і крутились думки на кшталт: «Ти не впораєшся — Ця робота дуже кропітка, масштабна та вимагає занадто багато часу — Що на це скажуть твої родичі? — І цим ти зібрався заробляти на життя? — Ніхто ще не займався розробкою філософії успіху, чого це ти раптом вирішив, що тобі це по зубах? — Хто ти такий, щоб мітити так високо? — Згадай, хто ти, який з тебе філософ? — Та що ти взагалі знаєш про філософію? — Люди подумають, що ти клепку загубив (насправді, вони так і подумали) — Чому ж ніхто раніше до цього не додумався? — Думаєш, ти якийсь особливий?»

Ці та багато інших питань миготіли у мене в голові і вимагали відповідей. Здавалося, що весь світ раптово