Книги Українською Мовою » 💙 Сучасний любовний роман » Моя ніжна крутихвістка, Марина Тітова 📚 - Українською

Читати книгу - "Моя ніжна крутихвістка, Марина Тітова"

295
0
31.12.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Моя ніжна крутихвістка" автора Марина Тітова. Жанр книги: 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 44 45 46 ... 82
Перейти на сторінку:
23. Я. Елементарне.

Якщо ви захочете познайомитесь з найбільшим в світі олухом, то що ж — приємно з вами познайомитись!

Зважившись заявити, що зроблю її щасливою і щоб вона не плакала — найближчими годинами згадав, що не призначив час і місце побачення. Ну це хіба не смішно? І як тепер з нею здибатись?

Питати Юльчин номер телефону, бо ж колись за іронією долі його видалив, у Макса чи Міли не схотів. А раптом Юля не хоче, аби всі знали про мої наміри? Можливо стидається мене, абощо. На весіллі неодноразово помічав деякі моменти, коли дівчина від мене відверталася. І це я був тільки свідком, а не її хлопцем.

Та найбільше мене турбувало інше. Я ж не знав, чи є хтось у неї. Можливо, мої залицяння нічого не варті, бо її серце зайняте? Ну то й що, що пів року тому вона познайомилась зі мною? Що з того, що ми провели разом світанок одного разу? З тих днів багато часу минуло. Вона могла б розпочати стосунки навіть вчора чи тиждень тому.

Довбень, чому ж ніколи не питаю у дівчат, чи серце зайняте? А треба було ще з самого початку. Це ж елементарне. Нічого складного немає у фразі: "В тебе є хлопець?"

А ще краще питати, чи шукає дівчина собі пару. Інакше, скільки не стукай у двері — тобі не відчинять. Господарі не чекають гостей.

Так й минали дні. Понеділок. Вівторок. Середа. А номеру, як не було, так й немає. Ще й Юля мені не телефонує. Якби ж їй хотілось чи, якщо б я їй подобався — вона б теж могла мені подзвонити і нагадати мені про побачення. Її мовчання може означати лиш одне — вона на мене не чекає. Можливо на іншого чекає, але на мене точно ні.

І це розуміння краяло серце і штовхало на подвиги. Наприклад, наступнього дня я подав заяву на звільнення зі свого теперішнього місця роботи, зв'язався зі своїм кавер рок-гуртом, які саме утретє шукали гітариста. Незадовго до весілля друзів я вже з ними бачився. Вони самі запропонували тоді замінити соліста в неділю, що траплялось раз чи два в місяць стабільно. То ж моє повернення й цього разу не мало проблем і було сприйняте хлопцями радісно.

Що ще значилося серед моїх подвигів? Чотири дні тверезості. Щоправда, які далися вкрай важко і були відсвятковані п'ятого дня гучним збіговиськом десятка моїх друзів, котрих я бачив, в гарному випадку, двічі в житті. Але, можу ж я собі дозволити таке задоволення? Душа потребувала забутися.

— І що стало причиною твоїх страждань? — питав наступним ранком мене Ян, який розбудив мене.

— Її ім'я Юля. Здається, знайшлась та єдина, котрій я не припав до душі. Хоч як не крутився, хоч що не робив — а їй все не так.

— Юля? Це не та, випадково, про яку ти мені ще восени розповідав? Ти тоді просив зателефонувати їй, мовляв, щоб я познайомився з нею, а ти почув, чи тільки з тобою, чи з усіма, вона така холодна. А я відмовився, бо в мене ж дівчина була...

Спогад, котрий нагадував про нашу з племінником сварку, раптово породив ідею.

— Чекай! Я ж записав тоді її номер десь! Залишив, вмовляючи тебе, і в повідомленнях, і на папірцях. Янику, треба знайти той номер! Швидко, — вигукую.

— І подзвонити їй? Добре. Зроблю, — легко погоджується Яник на іншім кінці телефону.

— Взагалі-то, я мав на увазі, знайти і дати його мені. І... — хотілось заперечити, проте у Яника язик не заплітався, як в мене після вчорашнього, тож він випередив.

— Та не переймайся! Я ж одинадцять днів, як вільний хлопець. Тож нічого — можу зателефонувати твоїй Юлі. Не хвилюйся, дізнаюся, чи хтось є в неї, чи легко йде на контакт.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 44 45 46 ... 82
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Моя ніжна крутихвістка, Марина Тітова», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Моя ніжна крутихвістка, Марина Тітова"