Читати книгу - "Корона Медіаносу. Балада про тигрів, собак та щурів, Арія Вест"

Релі рвучко озирнулася, але на тому моменті спогади її були приречені обірватися, бо вже здалеку долинали не на жарт стурбовані голоси:

― Ваша Величносте!! ― то були Лея і Ноа, вони вигукували один поперед одного. ― Ваша Величносте, з вами все гаразд???

Вони підбігли і стали оглядати її так, мовби перед ними стояла зовсім не Релі, а живий труп. Принцеса все ще знаходилась у деякій прострації від появи чоловіка у темряві, що володів якимись неймовірно могутніми магічними ланцюгами…

Вона озирнулася, і тоді з темряви до неї долинув шепіт надзвичайно солодкого для вух голосу:

― Ще зустрінемося, принцесо-сміливице.

І в ту ж мить відчуття чогось дуже знайомого, близького і теплого зникло, наче й не з’являлось. Релі повністю повернулася у реальність. Перед нею стояли зблідлі й налякані до чортиків молоді мисливці, Лея та Ноа. А ще… між ними стояла Венді.

Побачивши її, Релі відчула, як тепло знову поширилося її тілом.

― Ви в порядку, принцесо?! ― скрикнула дівчинка. ― Пробачте, що я покинула вас, але я бачила, що у вас зовсім не залишилося сил, аби протистояти монстру, тож я… я була змушена знайти і покликати ваших помічників!

Венді белькотіла таким щасливим голосочком, що Релі вже й зовсім забула про небезпеку, яка загрожувала їй кілька хвилин тому.

Та от лише… справа іще не була завершена.

Привіт, читачу! Рада, що читаєш мою писанинку. З тебе лайк - автору приємно❤️
Коментуй про свої враження, ділися переживаннями та обговорюй сюжет у коментарях)))