Читати книгу - "інформатика, Іванна Клиса"

Таблицю закриваємо як показано нижче

 

 

 

 

 

 

відкриваємо таблицю, заповнюємо

Поля потрібно заповнювати відповідно до їх типу даних

Ієрархічна структура (модель) будується у вигляді ієрархічної деревоподібної структури, у якій для кожного головного об'єкта існує кілька підлеглих, а для кожного підлеглого об'єкта може бути тільки один головний. На найвищому рівні ієрархії перебуває кореневий об'єкт. Прикладом ієрархічної структури даних може бути організація каталогів на диску, різного роду класифікації, структура державної влади тощо.

Концептуальна схема ієрархічної моделі являє собою сукупність типів записів, пов'язаних типами зв'язків в одним чи кількома деревами.

Усі типи зв'язків цієї моделі належать до виду «один до декількох» і зображуються у вигляді стрілок [11, 12].

При моделюванні подій, як правило, необхідні зв'язки типу «багато до декількох». Як одне з можливих рішень зняття цього обмеження можна запропонувати дублювання об'єктів. Однак дублювання об'єктів створює можливості неузгодженості даних.

У мережевій моделі один і той же об'єкт може одночасно виступати як у ролі головного, так і підлеглого елемента. Це означає, що кожний об'єкт може брати участь у довільній кількості зв'язків. Зв'язок у цьому випадку може встановлюватися явно, коли значення деяких полів є посилання на дані, що містяться в іншому файлі. Прикладом мережної структури БД може бути структура автобусних маршрутів (із будь-якого населеного пункту існують маршрути в інші).

Подібно до ієрархічної, мережеву модель також можна подати у вигляді орієнтованого графа. Але в цьому випадку граф може містити цикли, тобто вершина може мати кілька батьківських вершин [9].

Така структура набагато гнучкіша і виразніша від попередньої і придатна для моделювання ширшого класу завдань.

 

 Поняття бази даних Реляційна модель даних. Ієрархічна і мережева моделі даних.

 

5.3. Створення та модифікація форм

Форма – це тип об'єкта бази даних, який, зазвичай, ви­користовують для зручного (для користувача) відображення записів у базі даних. Існує кілька варіантів застосування форм:

форми для введення даних; кнопкові форми (для виконання заданих дій); користувацьке вікно (для відкриття інших форм або інших об'єктів бази даних).

Форму можна створити будь-яким із трьох способів:

за допомогою Автоформи на основі таблиці; за допомогою майстра на основі однієї або кількох таблиць; створення «вручну» в режимі конструктора.

Розглянемо докладніше всі варіанти створення форм.

         Створення форми за допомогою «Автоформи». Такий варіант зручно застосовувати, коли потрібно, щоб користувачеві було видно всі поля та записи базової таблиці (тобто таблиці, на основі якої створюється форма).

Для створення форми слід виконати такі дії:

відкрити потрібну базу даних. У вікні бази даних обрати об'єкт «Форми»;

натиснути кнопку «Створити» на панелі інструментів вікна бази даних

 

у вікні Новая форма обрати майстра та вказати на основі якої таблиці слід створити форму та натиснути кнопку ОК. Форму буде створено. Назва форми буде такою самою, як назва базової таблиці.

Можна обрати один із таких варіантів оформлення форми:

Автоформа: «в стовпець» – у такому варіанті форма містить поля, що розміщуються в окремих рядках, а підпис полів – ліворуч від поля; Автоформа: «стрічкова» – у такому варіанті форма міститьокремі рядки для вмісту всіх полів одного конкретного запису. Підписи полів розміщені у верхній частині форми (як в таблицях); Автоформа: «таблича» – у такому варіанті форма містить поля та записи, які розміщені так само, як вони були розміщені в таблицях. Навіть зовнішнім виглядом така форма схожа на таблицю.

Ms Access застосовує до створеної форми той формат (варіант оформлення), який застосовувався останнім, а якщо до того користувач форми не створював, то слід виконати команду меню Формат/Автоформат, тоді буде застосовано стандартний автоформат [10].