Читати книгу - "Феномен доктора Хауса"

Актор Пітер Джейкобсон

У серіалі «Закон і порядок» (Law & Order) Джейкобсон зіграв одну з другорядних ролей — Ренді Дворкіна, веселого бойового адвоката, якому доводиться миритися з консервативними справами. У 2005 році Джейкобсон зіграв Джиммі у фільмі «На добраніч і щасти» (Good Night, and Good Luck), номінованому на премію «Academy Award». Крім того, Джейкобсон знімався у фільмах «CSI: Місце злочину Маямі» (CSI: Miami), «Трансформери» (Transformers), «Втрачена кімната» (The Lost Room) тощо.

Пітер Джейкобсон у серіалі «Втрачена кімната»

Незважаючи на шалену популярність серіалу «Доктор Хаус», про Пітера Джейкобсона у відкритих джерелах зовсім мало інформації.

Кел Пенн

Американський актор і продюсер Келпен Суреш Моді (Kalpen Suresh Modi), який зіграв у серіалі «доктор Хаус» роль Лоренса Катнера, народився 23 квітня 1977 року в родині емігрантів індійського походження. Батько його був інженером, а мати працювала фахівцем з ароматів у парфумерній компанії. Кел Пенн навчався в середній школі Мальборо, старшій шко лі Говел, а ще три роки відучився у Спеціалізованому навчальному центрі образотворчого й акторського мистецтва (The Fine and Performing Arts Specialized Learning Center). Він також відвідував Каліфорнійський університет у Лос-Анджелесі, де одночасно займався кіно й соціологією. Пенн брав активну участь у шкільній театральній діяльності, а також грав у джаз-бенді на саксофоні.

Актор Кел Пенн

Кел Пенн у фільмі «Гарольд і Кумар ідуть у гори»

Свою акторську кар’єру Кел Пенн розпочав 1998 року, знявшись у короткометражному фільмі «Експрес: вихід до слави» (Express: Aisle to Glory). Найбільшу ж популярність йому принесла роль у фільмі «Гарольд і Кумар ідуть у гори» (Harold & Kumar Go to White Castle), а також у серіалах «24» та «Доктор Хаус».

Виступ Кела Пенна під час передвиборчої кампанії Барака Обами

Кел Пенн брав участь у передвиборній кампанії майбутнього президента США Барака Обами. У 2009 році його запросили на посаду помічника голови відділу зв’язків із громадськістю адміністрації президента Обами. Він курує два напрямки — мистецтво та проблеми американців азійського походження. Саме через це він тимчасово припинив зніматися.

Девід Морс

Як можна було переконатися, всі основні актори серіалу «House M. D.» до появи в ньому вже мали чималі послужні списки. Г’ю Лорі та Джесі Спенсер навіть були досить відомі у себе на батьківщині — в Англії та Австралії відповідно. Інші брали участь у відомих театральних, кіно- і телепроектах, але в багатьох випадках це не були головні ролі й навіть не скільки-небудь помітні ролі другого плану.

Актор Девід Морс

Актор Девід Морс (David Morse) — єдиний з усіх, кого вже давно впізнавали в обличчя, незважаючи на те, що головних ролей у нього теж не було. Та й роль детектива Майкла Тритера — теж не головна, персонаж з’являється лише в середині третього сезону «Доктора Хауса». Але вона запам’яталася так, ніби була головною, — завдяки впізнаваності самого актора. Морс грав звичайних американців, які потрапляють у незвичайні ситуації і, що дуже важливо, не завжди виявляються героями. З персонажем Девіда Морса готові ототожнити себе більшість американських чоловіків, а жінки впізнають у них свого чоловіка, сусіду, знайомого. Про таких, як Морс, глядачі зазвичай говорять: «Він грає одного з нас. Навіть не грає, а живе поряд із нами». Цей талант за останні тридцять років зробив Морса одним із найбільш затребуваних американських акторів другого плану, які насправді грають так, що їхні ролі запам’ятовуються не менше, а часто — навіть більше, ніж головні.

Девід Морс народився 11 жовтня 1953 року в Гамільтоні, штат Массачусетс, у сім’ї шкільної вчительки Джеклін Морс і торгівельного менеджера Чарльза Морса. У нього є троє молодших сестер. Акторську кар’єру почав у 1971 році, граючи в театрі Бостона. Перебравшись у 1977 році до Нью-Йорка, актор починає виступати на Бродвеї, і ще до того, як почав кар’єру кіноактора, завоював декілька престижних театральних премій. З 1982 року одружений з актрисою Сьюзен Дафф, батько трьох дітей. У 1994 році Девід з сім’єю переїхав до Філадельфії після землетрусу в Нортриджі, аби бути поряд із родиною дружини. Незважаючи на не вельми героїчну зовнішність, Девід Морс відомий з детективів, фантастичних фільмів і трилерів. Його дебют у кіно відбувся в 1980 році — 27-річний актор знявся у майстра гостросюжетного кіно Ричарда Доннера у фільмі «Приховані паси» (Inside Moves, 1980). Відкрите добродушне обличчя Морса подобалося режисерам, коли треба було показати героя, від якого не чекаєш ані подвигів, ані героїзму, ані, навпаки, лиходійства. Щоразу, коли флегматичний Девід з’являється на екрані, глядачі, які вже знають його роботи, починають гадати, ким же виявиться його персонаж цього разу — героєм або навпаки. У 1980-х роках він брав участь у таких знакових для масової культури проектах, як «П’ятниця, 13» (Friday the 13th) та «Байки зі склепу» (Tales From the Crypt). Але вже на початку 1990-х років більше тяжів до драми з кримінальним ухилом. І тут він повною мірою розкрився як драматичний актор, що уміє грати неоднозначні ролі простих американців, які шукають своє місце в житті, конфліктуючи з суспільством. Ідеальним режисером для Морса на той час став Шон Пенн, актор, колишній чоловік співачки Мадонни, розлучення з якою було пов’язане з гучним скандалом. Але скандали не затьмарили таланту Пенна-режисера. Своїми найкращими ролями Девід Морс вважає роботи в його фільмах «Індіанський бігун» (The Indian Runner, 1991) та «Постовий на перехресті» (The Crossing Guard, 1995).

Морс у фільмі «Зелена миля»

До 50 років він уже зіграв у знаменитому фільмі Ларса фон Трієра «Танцівниця в темряві» (Dancer in the Dark, 2000), де його партнеркою була ісландська спі вач ка Бйорк, і не менш знаменитій тюремній драмі Френ ка Дарабонта «Зелена миля» (The Green Mile, 1999). Свою роль у цьому фільмі — наглядача Брута Гавела з «блоку смертників» — актор вважає власним найвищим досягненням на сьогоднішній день, і шанувальники Морса солідарні з ним. До речі, «Зелена миля», екранізація однойменного роману Стівена Кінга, — не перший перенесений на екран твір