Читати книгу - "Українське письменство"

Де послідній ваш приводець, якийсь Малаховський[363]8? Копать землю у Сібіру згодився таковський. Де в трубобу (?) Крюковецький[364]? знать, стодол (?) сховався; Щоб ізбігнуть од Сибірі смикнув, догадався! Де отії фанцоваті (?) всі ваші сарматки? Мабуть, добре наскочили бідні паніматки! Де шляхетство ваше ділось, скопище гульвісів? Штиком руський їх розпудив і пішло до бісів. Пани ваші, що вам верзли чорт зна що такеє, Нехай знають, що з них зроблять: ні сеє, ні теє. Де поділись капуцини? Де ваші крижаки? Базиляни, бернадини (sic!) кляшторники всякі? Вони знали, що їм з руським нельзя наживаться; Та хотіли одні з ляхом, без руських остаться. Ні, вдавились! І пирхають, як від кістки кішка; Ось їм буде на штальт руський усім перестрижка. Чи спасла вас тая Висла? Ось бач, не сховались! Зайшов руський із затилка, то ви й розбіжались. Де варшавськая защита, чванливая Прага? Руський ступнув у затилок, злетіла до врага. Де поділась і заграда той Варшави, Воля? Бач, побила синів вражих за невірность Доля! Де ж поділось гніздо ваше, кичлива Варшава? Сколошкала, мабуть, кудрі, вже стала шаршава. Де гармати? де рушниці? де ваші снаряди? Де вербунки? де рушення дурацькой громади? Де поділось, що зібралось в бунтовщицьку касу? Бач, касири взяли гроші та й драла до лясу. Все пропало! Вже вам годі з руськими змагаться! Знать, прийшлося без галанців по кущам ховаться. Ви же мали царську милость, про теє всяк знає; Ні ж! Збісились, збеленились! Ось вас Бог карає. Що б вам, дурням, не жить смирно та не шануваться? Ні, схотілось, шолудивим, на лапки спинаться. Збунтувались, зруйнувались, щоби одділиться; Аж прийшлося вам, паскудним, і волі лишиться. Зготувались, скопошились, буцімто індюшки — І ні, годі затівать вам кроваві ігрушки. Чи ж вас мало поусюди вже понапихалось? Знать, скитаться по чужбині вам доля дісталась! Та ще треба порозтикать шляхту голомізку; Щоб не чуть вже од сей жаби поганого визгу. Вам хотілось, може, й справді в Русі побувати; Та й забрати срібло, злото, і всіх обібрати. Ваша думка, бач, пустеє, короста хранцюзька; Ось тепер же ви пізнали, яка руська думка.