Читати книгу - "Полум'яна 3, Маїра Цибуліна"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Тату, - тихо мовив хлопчик і з його очей почали котитися градом сльози.
- Так, маленький мій, я твій тато, - впевнено мовив Річард, і з його очей також скотилося кілька скупих чоловічих сльозинок.
Великий вказівний палець вміло став витирати дитячі сльози з білого личка, а його власник уважно вдивлявся в дитину, намагаючись знайти хоч якусь подібність хлопчика з його мамою. Але крім звички закушувати нижню губу, він більше нічого не помітив.
Раптом Річард зірвався з місця, чим трохи налякав дитину, і кинувся геть із вітальні, залишивши хлопчика наодинці із самим собою.
- Річі, ти, куди так поспішаєш?! – запитав племінника Бертольд, коли повз нього коридором промчав той.
- До священника, - тільки й була відповідь.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Полум'яна 3, Маїра Цибуліна», після закриття браузера.
