Читати книгу - "Коли ти поруч , Кері Ло"

— Емі, сонечко, я дорослий чоловік і готовий відповідати за наслідки. Якщо хочеш, я можу сходити в аптеку за пігулкою, але знаю, що вони не дуже корисні для жіночого здоров’я. Тож мені б не хотілося, щоб ти її приймала.

Вона тихо зітхнула, відвівши погляд.

— Не треба. Просто… Це сталося так раптово…

— Так, — я усміхнувся, проводячи рукою по її спині. — Вчора ти буквально зірвала мені дах, і я про все забув. Але наступного разу буду обережнішим.

Емі кивнула, але в її очах ще залишалася тривога.

Я нахилився ближче, зазирнувши їй у вічі.

— Ти шкодуєш?

Вона швидко похитала головою.

— Ні… Просто все так швидко змінилося. Я ще вчора ввечері думала, що між нами нічого більше не буде, а сьогодні… — вона знову тихо зітхнула.

Я підняв руку й провів пальцями по її щоці.

— Я розумію. Але знаєш, про що я подумав?

— Про що? — вона трохи напружилася.

— Що це була найкраща ніч за останні кілька років.

Її губи смикнулися в слабкій усмішці.

— Справді?

— Ага. І я не хочу, щоб ти переживала. Що б не було далі, ми розберемося разом.

Я нахилився, щоб поцілувати її. Емі відповіла одразу — цей поцілунок був ніжним, майже невагомим, але від нього стало так тепло, що я захотів затримати цю мить якомога довше.

— Не хвилюйся, все буде добре, — прошепотів я, торкаючись її губ.

— Сподіваюся… — вона нарешті усміхнулася, а я відчув, як у грудях стало ще тепліше.

— Будеш каву? — запитав я.

— Так, дякую, мені лате.

— Добре, — відповів, поцілував її в носик і піднявся з ліжка. — Які в тебе на сьогодні плани?

— Та ніяких.

— Тоді пропоную провести цей день разом.

— Разом? — вона здивовано підняла брови.

— Так. Я помітив, що в тебе порожній холодильник, тож на сніданок можемо поїхати до ресторану або ж замовити доставку.

— Доставку. Не хочу нікуди йти, — пробурмотіла вона, потягуючись у ліжку.

— Чудово. Якісь побажання?

— Ммм… сирники. Дуже хочу сирників зі сметаною та полуничним джемом, — з неймовірним захопленням відповіла вона, закусивши губу. 

— Як скажеш, — відповів я з посмішкою, дістав телефон і швидко знайшов місце, де їх можна замовити.

Емі ліниво перевернулася на живіт і, сховавши обличчя в подушку, щось пробурмотіла.

— Що? — перепитав я, прямуючи до кухні.

— Кажу, що вчора було ідеально…

Я зупинився в дверях і глянув на неї. Вона лежала з розкуйовдженим волоссям, закутавшись у ковдру, й виглядала такою розслабленою, що я ледь стримав бажання знову впасти поруч.

— Ти навіть не уявляєш, наскільки, — відповів я, запустивши руку у волосся.

Емі засміялася, і я, задоволено посміхаючись, попрямував готувати каву.

Любі читачі, дякую, що ви тут! Ваша підтримка безцінна, і я щиро радію кожному вашому коментарю, лайку та відгуку.

Сьогодні ввечері на вас чекає бонусний розділ!

Сподіваюся, вам подобається ця історія, і ви вже встигли прив’язатися до нових героїв. Попереду на них чекають непрості випробування, страждання, а також, звісно, довгоочікуваний хепі-енд!

Буду рада вашим враженням у коментарях! Гарних вам вихідних, тепла та приємних моментів. Бережіть себе та своїх близьких!🤍

До зустрічі в наступному розділі ✨